UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Основні тенденції розвитку культури у другій половині XX ст.

Архітектура

В архітектурі завжди поєднуються два елементи — суто мистецький і прагматичний. Будівлі покликані прикрашати міста і села, задовольняти матеріальні потреби людей. Крім того, архітектура може використовуватись і для досягнення якихось ідеологічних цілей. Так, після перемоги над Німеччиною радянське керівництво увіковічнило цю подію в архітектурі. Наприкінці 40-х — у 50-х роках в Москві було зведено помпезні тріумфальні висотні будинки. Найвідоміший з них —Московський університет. За прикладом СРСР парадні будівлі споруджувались і в інших соціалістичних країнах. їхні фасади були перенасичені прикрасами, через що створювалось враження відсутності в їхніх авторів хорошого смаку.

Тим часом європейські зодчі пішли шляхом розвитку т. зв. "нової архітектури". Для неї характерні раціональність, чіткість форм і ліній, застосування нових технічних конструкцій і матеріалів — бетону, металу, скла. Проте недоліками "нової архітектури" були універсальність, однотипність, схожість будинків. Проти такої тенденції виступили представники національних архітектурних шкіл.

Спроби поєднати кращі світові надбання з національними особливостями яскраво проявились у творчості видатного бразильського архітектора Оскара Німейєра.

Французькі архітектори здійснили сміливі проекти, що поєднали споруди минулих часів з сучасними архітектурними можливостями.

Нинішня індустрія дає змогу архітекторам здійснювати найсміливіші фантазії. У спорудах поєднуються прямі і гнуті лінії, конструкції надзвичайної форми. З'являються будівлі у вигляді трапецій, кулеподібні та інші.

На першому етапі розвитку "нової архітектури" майже все підпорядковувалося зовнішній формі—людина нерідко "розчинялась" у гігантських приміщеннях. Поступово архітектори почали долати цей недолік, прагнучи поставити архітектуру в залежність від людського чинника. Втім, деякі архітектори сприйняли це як заклик відійти від традиційних форм. Зводяться будинки, вигляд яких не відповідає вимогам житлових приміщень.

Сьогодні архітектори продовжують шукати досконаліші форми, які б гармоніювали з природою.

Закінчення "холодної війни" та оздоровлення міжнародного життя позитивно вплинули на духовне життя суспільства. Світ, нарешті, прийшов до розуміння пріоритету загальнолюдських цінностей. Відкрились перспективи культурного співробітництва.

Демократичні революції у країнах з тоталітарними та авторитарними режимами дали поштовх небувалому розвитку культури. Почали розвиватися нові мистецькі школи і напрямки.

Одночасно в сучасній культурі простежується тривожна тенденція — національні культури без державної підтримки не витримують конкуренції з масовою культурою.

Назад Зміст