UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Основні тенденції розвитку культури у другій половині XX ст.

Театральне мистецтво

У другій половині XX ст. загальною рисою театрального мистецтва стало захоплення соціальною і політичною проблематикою.

Важливим етапом розвитку театрального мистецтва став епічний театр Бертольда Брехта (1898-1956). У своїй творчості він змушував глядача аналізувати те, що відбувається на сцені. Увага концентрувалась не на розв'язці, а на ході подій. Для цього використовувався ефект "відчуження": розгляд загальновідомих істин з нетрадиційної точки зору, звернення до залу, виконання пісень, не пов'язаних із сюжетом, чергування віршів і прози, діалогів і пісень, заміна декорації при відкритій завісі, використання масок. П'єси Брехта були зрозумілі людям в усіх куточках світу. Очолюваний ним Берлінський ансамбль став одним із найвидатніших театральних колективів.

В Англії "література розгніваних" увійшла в театр через творчість Дж.Осборна, Шійли Ділені, Брендана Бієна та інших. Театр цього напрямку відзначався непримиренністю до суспільного лицемірства, подвійної моралі, крайнього індивідуалізму.

У Західній Європі критичний напрям пропагував т. зв. "театр абсурду" (Семюель Беккет, ірландський драматург, Ежен Іонеску, французький драматург). Головна ідея їхніх творів — безглуздя навколишнього світу, який може породжувати лише хаос, страх, нерозумні вчинки людей — від відчаю до бунту.

У післявоєнні роки розвивалась "документальна драма", яка зосередила увагу на подіях німецької історії періоду зародження нацизму.

Американський театр захоплювався психологічним аналізом вчинків людей (Теннессі Вільямс та Артур Міллер).

Яскраво заявив про себе молодіжний театр — французький та англійський.

Видатним явищем стали "інтелектуальні драми" Макса Фріша і Фрідріха Дюрренматта (Швейцарія).

Незважаючи на ідеологічний тиск, театральне мистецтво розвивалось і в СРСР. "Театр на Таганці" став одним з осередків духовного дисидентства.

Назад Зміст Вперед