UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Країни Африки на шляху незалежного розвитку

Після закінчення Другої світової війни на африканському континенті розгорнувся процес деколонізації. До кінця 60-х років майже всі африканські країни здобули незалежність. Але спокою вони не мали — почалися довготривалі громадянські війни та міждержавні конфлікти: найбільш серйозні тривали і тривають в Конго, Нігерії, Анголі, Ефіопії тощо.

Ангола. 15 січня 1975 р. лідери основних угруповань, які вели боротьбу проти колонізаторів в Анголі (МПЛА, УНІТА, ФНЛА), підписали договір про створення перехідного уряду та проведення загальних виборів. 31 січня 1975 р. такий уряд було створено. Але, не задовольнившись розподілом влади, УНІТА спровокувала громадянську війну. У боротьбі за владу УНІТА і ФНЛА об'єднали свої зусилля і звернулися по допомогу до Південно-Аф-риканської Республіки. У жовтні 1975 р. об'єднані війська УНІТА, ФНЛА і ПАР почали наступ на м. Луанду. За цих складних умов лідери МПЛА звернулися по допомогу до Куби. У ніч з 4 на 5 листопада 1975 р. Ф. Кастро прийняв рішення направити в Анголу кубинські війська, які зуміли зупинити наступ і розгромити агресора. 11 листопада 1975 р. Агостиньйо Нето — лідер МПЛА — проголосив незалежність Народної Республіки Ангола. Вона обрала соціалістичну орієнтацію, проте економічна та військова допомога СРСР виявилася малоефективною. Тривала війна і періодичні рейди військ ПАР з глибини власної території поставили Анголу на межу катастрофи. У 1988 р. було підписано "Принципи мирного врегулювання у Південно-Західній Африці", згідно з якими ПАР надавала незалежність Намібії, а Куба виводила війська з Анголи.

У 1989 р. уряд Анголи зробив спробу знищити УНІТА, але наступ провалився, і уряд Анголи пристав на переговори. Громадянська війна завдала країні збитків на суму 25 млрд доларів США; зовнішній борг зріс до 11 млрд доларів. 31 травня 1991 р. Ж. Е. душ Сантуш, голова уряду Анголи, і Ж. Савімбі, лідер УНІТА, підписали в Лісабоні угоду про мир і проведення загальнонаціональних виборів, які відбулися у 1992 р. Перемогу на виборах 1992 р. здобула МПЛА. УНІТА не погодилася з таким розвитком подій і взялася за зброю. Громадянська війна тривала до загибелі лідера УНІТА у 2001 р.

Складна ситуація виникла у Південній Родезії. Там проживала значна біла меншина, в основному—фермери.

Білі у 1965 р. проголосили незалежність Родезії і намагалися створити державу ПАР, проте ні Великобританія, якій колись належала Родезія, ні ООН не визнали цієї незалежності. Африканці (чорна більшість) розпочали збройну боротьбу проти білої общини. Опинившись в ізоляції, білі у 1979 р. погодилися на переговори з африканцями. Було розроблено нову конституцію, яка визнавала рівність рас, а на її основі проведено вибори і проголошено незалежність нової держави — Зімбабве.

Назад Зміст Вперед