UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Країни Азії, Африки та Латинської Америки

Японія. Окупаційний режим

2 вересня 1945 р. на лінкорі "Міссурі" представники Японії підписали акт про капітуляцію. Через три дні на Японські острови висадились американські війська. Так закінчилася Друга світова війна і почалася нова ера в історії Японії.

Американська окупаційна адміністрація діяла згідно з принципами демократизації, демілітаризації, декартелізації Японії. У жовтні 1945 р. окупаційна адміністрація видала декрет про звільнення політичних в'язнів і про дозвіл створювати профспілки та політичні партії. Проголошувались демократичні свободи, восьмигодинний робочий день, право на колективний договір, мінімальну відпустку (один тиждень). Ліквідовувались наймогутніші промислові корпорації—"Міцубісі", "Міцуі", "Сумітомо". Було проведено судовий процес над найбільшими військовими злочинцями.

Наприкінці 40-х років у країні активізувалось політичне життя, створювались політичні партії: Соціалістична партія Японії (СПЯ), Ліберально-демократична партія (ЛДП) та ін.

У 1946 р. в країні було проведено перші парламентські вибори, на яких перемогли правоцентристські партії.

Парламент прийняв нову конституцію, яка набула чинності 3 травня 1947 р. Згідно з нею імператор зрікався "божественного походження" і залишався символом держави. У країні проголошувались усі демократичні права. За статтею 9 конституції Японії заборонялося створювати армію; вона відмовлялася від війни як засобу вирішення суперечок між державами.

У 1946 р. в Японії розпочалась аграрна реформа, а наступного року — реформа освіти і школи. Школу було відділено від церкви, а церкву — від школи. Освіта стала загальною, початкова — безкоштовною. У результаті цих реформ було остаточно ліквідовано феодальні пережитки.

Для стабілізації економічного та політичного становища в Японію прибула комісія з американських політиків та економістів, очолювана Доджем. Вона розробила і впровадила систему заходів з метою покращення ситуації в країні. Ці заходи активізували економічне життя. На початку 50-х років Японія досягла довоєнного рівня виробництва.

У вересні 1951 р. в Сан-Франциско зібралась мирна конференція за участю делегацій із 42 країн, на якій було укладено мирний договір з Японією. За його умовами Японія визнавала незалежність Кореї і відмовлялась від претензій на Курильські острови, Південний Сахалін, Тайвань та ряд інших островів. Представники СРСР, Польщі та Чехо-словаччини відмовились поставити підписи під договором, вимагаючи запрошення для участі в роботі конференції делегацій комуністичного Китаю, Монголії та інших своїх союзників. Крім того, СРСР вимагав вивести з Японії американські війська і ліквідувати бази США.

У 1952 р. між Японією та США було укладено "договір безпеки". За ним США отримали право розмістити свої війська на японських островах, а Японії дозволялося створити сили самооборони, на які можна було витрачати 1 % валового національного доходу. У 1960 р. між Японією та США був підписаний договір про взаємне співробітництво та гарантії безпеки.

Потепління у міжнародних відносинах призвело до підписання радянсько-японської декларації 1956 р. про припинення стану війни і відновлення дипломатичних відносин. Питання мирного договору з Японією залишається для Росії невирішеним і по сьогодні, як і проблема "північних територій".

Назад Зміст Вперед