UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Грузія

Демократичні процеси в СРСР не обминули й Грузії. Почалося формування опозиційних рухів, в яких домінували антикомуністичні настрої. На виборах 1990 р. переміг альянс "Круглий стіл — вільна Грузія". На перших президентських виборах президентом було обрано Звіада Гамсахурдію, письменника, колишнього дисидента. Він взяв курс на розбудову незалежної унітарної Грузії. Почалося створення власної армії—національної гвардії. Проти такої політики виступили національні меншини (осетини, абхази і т. д.).

Першим актом на шляху до створення унітарної держави стало скасування автономії Південної Осетії, в якій панували сепаратистські настрої та прагнення об'єднатися з Північною Осетією, що перебувала у складі Росії. Така акція призвела до початку бойових дій. Основним місцем боїв став адміністративний центр Південної Осетії—місто Цхінвалі. Для припинення конфлікту в район протистояння з миротворчою місією було введено радянські війська. Поступово етнічне протистояння перекинулося в Абхазію, де сепаратистський рух виник ще 1988 р. Абхазьких сепаратистів очолив В.Ардзенба, голова Верховної Ради Абхазії. Одночасно Грузію охопили й економічні негаразди. Не змігши справитись із проблемами, Гамсахурдія вдався до диктаторських методів правління. У відповідь опозиція взялася за зброю.

У грудні 1991 р. опозиційні сили вчинили заколот проти Гамсахурдії. У Тбілісі розпочалися бої. Майже місяць опозиція намагалася захопити Будинок уряду, де перебував Гамсахурдія. У січні 1992 р. він утік до Західної Грузії, де сформував загони своїх прихильників. В країні розпочалася громадянська війна. Тим часом від Грузії фактично відділилась Абхазія.

Державна рада, яка прийшла до влади в Тбілісі, не мала авторитетного загальнонаціонального лідера. її політика принципово не відрізнялася від політики Гамсахурдії. Грузія відмовлялася від вступу до СНД, була вороже настроєна щодо Росії, прагнула відродити єдину і неподільну Грузію. Економіка країни була у повному розвалі: почалася небачена інфляція, не вистачало предметів першої необхідності, продуктів харчування.

Аби підняти авторитет нового державного органу, на посаду голови ради було запрошено Е. Шеварднадзе, колишнього міністра закордонних справ СРСР.

Намагаючись подолати сепаратистські рухи, Державна рада вдалася до збройних акцій проти Абхазії. У лютому 1992 р. було здійснено перший військовий похід проти Абхазії. Влітку 1992 р. Грузія розпочала проти неї війну. Грузинські війська оволоділи містом Сухумі і підійшли впритул до міста Гудаути. Загони абхазців чинили впертий опір. На їхньому боці воювали найманці з Росії та Чечні. «Абхазький батальйон» на чолі з Ш. Басаєвим відіграв вирішальну роль у розгромі грузинських військ. Абхазькі загони на початку 1993 р. перейшли в наступ, захопили місто Сухумі і витіснили грузинські війська.

Поразкою вирішили скористатися прихильники Гамсахурдії, які активізували свої дії на заході Грузії, але були остаточно розгромлені. 3. Гамсахурдія перебрався в Чечню, де згодом загинув за нез'ясованих обставин.

Е. Шеварднадзе зрозумів, що єдиний спосіб вийти зі скрутного становища — позбавити Абхазію підтримки Росії. Він дав згоду на вступ Грузії в СНД і розпочав переговори про розміщення російських баз на її території. На зустрічі лідерів країн СНД у грудні 1995 р. було прийнято рішення про введення економічних санкцій проти Абхазії. Республіці залишилось одне: погодитись на перебування у складі Грузії на правах автономії, як це пропонував уряд Тбілісі.

Розправившись з опозицією і заручившись міжнародною підтримкою, Е. Шеварднадзе повів боротьбу за зміцнення влади та наведення в країні порядку. Після низки кадрових перестановок він усунув своїх конкурентів, зумів знищити злочинні угруповання. Розпочалося проведення радикальних економічних реформ. Було розроблено і прийнято нову Конституцію. Восени 1995 р. Шеварднадзе обрано президентом. Обстановка в Грузії стабілізувалась.

Проте вибори до парламенту 2003 р. змінили ситуацію в країні. Порушення під час виборів дали привід опозиції розгорнути боротьбу за усунення Шеварднадзе від влади, що й було досягнуто. Новим президентом країни став М. Саакашвілі. Як молодий енергійний політик, він відразу взявся за розв'язання головної проблеми — відновле-ня єдності країни.

Назад Зміст Вперед