UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Азербайджан

Серед країн, що виникли на території колишнього СРСР, Азербайджан поставив своєрідний рекорд за кількістю державних переворотів і заколотів. Така нестабільність пояснюється боротьбою різних політичних сил, які спирались на закордонних покровителів. Політична боротьба посилювалась міжнаціональним конфліктом між вірменами та азербайджанцями, який вилився у тривалу війну 1988-1994 pp.

Перебудова в СРСР сприяла виникненню в Азербайджані національного руху, який оформився у Національний фронт Азербайджану.

Демократичні процеси, започатковані в СРСР, дали змогу НФА взяти участь у парламентських виборах 1990 р. Фронт мав настільки сильну підтримку, що комуністичні лідери втратили контроль над ситуацією.

Небажання комуністів поступитися владою призвело до того, що у НФА перемогли радикальні елементи; які стали ініціаторами низки акцій:

— восени 1989 р. було ініційовано страйковий рух;

— організовано силовий тиск на владні структури республіки;

— ініційовано знищення прикордонних загорож та укріплень на кордоні з Іраном.

Спроба Москви врегулювати проблему шляхом переговорів між конфліктуючими сторонами виявилася безуспішною. Напруженість зростала з кожним днем. 20 лютого 1988 р. сесія Ради народних депутатів Нагірно-Карабахської автономної області, в якій проживало 98% вірмен, звернулася з проханням до Верховної Ради СРСР передати НКАО Вірменії.

На початку грудня в Баку почалися погроми помешкань вірмен. Через три дні після їх завершення та евакуації вірменського населення в Баку було введено війська під приводом захисту... вірмен. У місті розпочалися бої між військами та загонами НФА. Про справжню мету цієї збройної акції згодом висловився маршал Д. Язов: знищити структури НФА, що й було досягнуто.

На парламентських виборах 1990 р. перемогли комуністи. Президентом Азербайджану став А. Муталібов. Протриматися при владі йому вдалося до лютого 1992 р.

Розпад СРСР позбавив комуністів основної опори — армії, і на виборах в лютому 1992 р. переміг НФА. Президентом країни було обрано А. Ельчибея, Верховну Раду республіки розпущено, владу передано мінімеджлісу (національна рада з 50 осіб).

Комуністи не змирилися з поразкою, і 15 травня 1992 р. прихильники Муталібова повернули його до влади. Правив він країною лише до ранку 16 травня.

НФА, повернувшись до влади, взяв курс на зближення з Туреччиною та з іншими ісламськими державами. Було підписано контракт із західними нафтовими компаніями про розробку покладів нафти на шельфі Каспійського моря.

Прихильники Муталібова вдалися до державного перевороту з метою усунути від влади Ельчибея. 4 червня 1993 р. командувач азербайджанськими військами в Карабасі полковник С. Гусейнов підняв заколот і спрямував війська в Баку. Ельчибей, позбавлений підтримки військових, втік.

У той час, як на Баку рухалися загони Гусейнова, владу в столиці захопив Гейдар Алієв, колишній керівник Комуністичної партії Азербайджану.

Він зумів відновити стабільність у країні, закласти основи економічного розвитку. У 2003 р. президентом Азербайджану став син Алієва Ельхам. Вперше на теренах СНД відбулася передача влади у спадок.

Назад Зміст Вперед