UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Росія

На першому з'їзді народних депутатів РРФСР 12 червня 1990 р. було прийнято Декларацію про державний суверенітет, яка проголосила, що вся повнота влади на території Росії належить її державним органам. У Декларації йшлося про "прагнення створити демократичну правову державу".

Посаду президента РРФСР було затверджено за підсумками референдуму, проведеного 17 березня 1991 р.

Перші вибори президента відбулися 12 червня 1991 р. Перемогу здобув Б. Єльцин.

Ставши повністю суверенною і незалежною державою, Росія відразу взяла курс на радикальні ринкові реформи, які пов'язують з іменем прем'єр-міністра Росії Є. Гайдара. Наслідки реформ виявилися суперечливими.

Проти реформаторського курсу Гайдара відразу виникла опозиція, яку очолили голова Верховної Ради Російської Федерації Р. Хасбулатов і віце-президент О. Руцькой. Антиреформатори згуртували навколо себе більшість депутатів ВР і почали обмежувати повноваження президента. Перше серйозне зіткнення відбулося на VII з'їзді народних депутатів РФ (1-11 грудня 1992 р.), після якого Є. Гайдар пішов у відставку. Новим главою уряду став В. Черномирдін.

Після короткого затишшя політична боротьба між гілками державної влади РФ розгорілася з новою силою.

12 грудня 1993 р. на референдумі було прийнято нову Конституцію РФ і одночасно проведено вибори до вищого представницького та законодавчого органу — Федеральних зборів, які складаються з двох палат — Ради Федерації і Державної думи. У виборах активну участь взяли лідери опозиції та амністовані лідери ГКЧП. Відносну більшість місць у Федеральних зборах здобули представники Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) на чолі з В. Жириновським, комуністи і націонал-патріоти. Демократичні сили були представлені незначною кількістю депутатів.

У 1995 р. відбулися чергові вибори до Державної думи, на яких більшість вибороли комуністи на чолі з Г. Зюгановим, друге місце посіла ЛДПР, третє — урядовий блок "Наш дом — Россия", четверте — демократи.

Болючою проблемою сучасної Росії є її відносини з суб'єктами федерації, в окремих з яких проявляються сепаратистські тенденції. Прагнення зберегти єдність призвело до трагедії в Чечні, в якій 1992 р. утвердився режим Джохара Дудаева. Він повів політику виходу зі складу Росії та створення незалежної держави Ічкерія.

У грудні 1994 р. російське керівництво після невдалої спроби почати в республіці громадянську війну і привести до влади лояльні Росії сили вдалося до збройної інтервенції, яка переросла у тривалу війну. Бойові дії спалахнули в різних районах Чечні і навіть за межами республіки. На початку 1996 р. Б. Єльцин оприлюднив програму мирного вирішення чеченської кризи. Російське керівництво погодилось на прямі переговори з Д. Дудаєвим, від чого раніше відмовлялось. Та він загинув. Акція в Чечні стала попередженням іншим суб'єктам Федерації, що Кремль ніколи не дозволить їм вийти зі складу Росії. Війну в республіці засудили російські демократи. Росії довелося вивести з Чечні війська. Розв'язання чеченського конфлікту було відкладено на майбутнє. Крім відносин із суб'єктами федерації, в Росії гострою залишається економічна ситуація. Влітку 1998 р. її вразила фінансова криза, яка потягла за собою інфляцію, новий спад виробництва, масове розорення приватних підприємств, особливо банків. З кризою не зумів впоратись новообраний уряд на чолі з О. Кірієнком — його було замінено на посаді прем'єр-міністра. Прем'єр-міністром став В. Путін. 31 грудня 1999 р. у телевізійному зверненні до російського народу Б. Єльцин оголосив про свою відставку, а вже в березні 2000 р. новим президентом Росії було обрано В. Путіна. Тим часом Росія була втягнута в другу Чеченську війну. У серпні 1999 р. чеченські бойовики — послідовники ваххабізму (течія в ісламі) вторгайся на територію Дагестану з метою спровокувати в республіці антиросійське повстання. У відповідь уряд В. Путіна розгорнув широкомасштабну операцію, в результаті якої було ліквідовано незалежність Чечні. Проте чеченці не склали зброї і ведуть проти російських військ партизанську боротьбу.

У 2004 р. відбулися чергові президентські вибори. Прогнозовану перемогу здобув В. Путін.

Назад Зміст Вперед