UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Реформи. Усунення М. Хрущова від влади

У 1957 р. розпочалися реформи управління народним господарством. На думку Хрущова, надцентралізовані галузеві міністерства, які тоді існували, не могли забезпечити швидкого зростання промислового виробництва. Натомість створювалися територіальні управління — ради народного господарства (раднаргоспи).

Організація раднаргоспів дала певний ефект: скоротилися безглузді зустрічні перевезення вантажів, закрилися сотні дрібних виробництв, які дублювали одне одного на підприємствах різних міністерств. Вивільнені площі використовувались для виробництва нової продукції. Прискорився процес технологічної реконструкції багатьох підприємств. Відбулось істотне скорочення адміністративно-управлінського апарату.

Проте кардинальних змін у розвитку економіки не сталося. Підприємства замість дрібної опіки міністерств потрапили під дріб'язкову опіку раднаргоспів.

Реформи в управлінні призвели до збоїв у виконанні планів шостої п'ятирічки. Однак визнавати це і вносити необхідні корективи не стали. Було знайдено інше рішення: замінити п'ятирічний план 1956-1960 pp. семирічним 1959-1965 pp.: тоді "нестача" перших років п'ятирічки покривалася б новими планами.

Семирічний план передбачав рішучий ривок у забезпеченні населення житлом, товарами споживання, але основна увага акцентувалася на випереджувальному розвитку групи "А".

Семирічний план було прийнято на XXI з'їзді КПРС. На цьому ж з'їзді було урочисто проголошено, що СРСР вступив у "період розгорнутого будівництва соціалізму". У своїй доповіді Хрущов зробив висновок про повну та остаточну перемогу соціалізму в СРСР. Його подальша реформаторська діяльність була знову пов'язана із сільським господарством, яке залишалося слабким місцем радянської економіки, хоча там і відбулись деякі позитивні зрушення.

На початку 60-х років сільське господарство знову опинилось на межі кризи. Керівництво почало шукати вихід у нових кадрових перестановках. Так, у 1961 р. Міністерство сільського господарства було перетворено в консультативний орган. М. Хрущов особисто об'їжджав десятки областей, даючи настанови з ведення сільського господарства, але бажаного ривка так і не сталося.

Попри те, що на XXII з'їзді КПРС (1961) було проголошено програму побудови комунізму, 1962-1964 pp. стали роками внутрішнього безладдя і зростання напруженості. Погіршилось продовольче постачання міського населення.

У 1962 р. замість колишніх сезонних знижень держава підвищила роздрібні ціни на масло на 50%, на м'ясо — на 25-40%. Відповідно виросли ціни на десятки найменувань продукції. Це викликало значне невдоволення найширших мас народу, особливо робітників. У м. Новочеркаську Ростовської області звістка про підвищення цін співпала зі зниженням розцінок робітникам одного з великих місцевих підприємств. Це призвело до стихійної зупинки заводу і страйку. Проти робітників застосували зброю: були десятки вбитих і поранених.

Восени вибухнула нова криза. У вересні 1963 р. виповнювалось 10 років з того часу, як на вересневому (1953 р.) Пленумі ЦК КПРС М. Хрущова було обрано Першим секретарем. Почалося ретельно сплановане святкування "великого десятиріччя" його правління. І раптом у булочних і магазинах зник хліб. Виникла паніка: в усіх містах, крім Москви, люди стояли в тисячних чергах, але хліба не було кілька днів. Аби справитися з "хлібною" проблемою, довелося пустити в хід стратегічні запаси і терміново закупити зерно за кордоном, але хлібну торгівлю в країні лихоманило майже рік.

Підвищення цін, поява нових дефіцитів стали провісниками кризових явищ в економіці країни загалом. Після 3-4-ох років сприятливої кон'юнктури у промисловості темпи її зростання почали падати: з'явилася неузгодженість, порушувались господарські зв'язки; сповільнився технічний прогрес.

Листопадовий (1962 р.) Пленум ЦК КПРС вжив заходів для зміни керівництва народним господарством. З метою проведення єдиної технічної політики створювались галузеві державні комітети. У березні 1963 р. "з метою подальшого удосконалення керівництва промисловістю і будівництвом" було створено Вищу раду народного господарства при Раді Міністрів СРСР. Крім того, Пленум запропонував широку програму реорганізації партійного керівництва усім народним господарством: поділ партійної організації кожної області на дві — промислову і сільськогосподарську. Відповідно формувався крайовий або обласний комітет партії для "керівництва сільськогосподарським виробництвом". Це рішення фактично приводило до підміни державного керівництва партійним і, відповідно, до повного злиття партії з державним апаратом.

Головна причина невдач реформ Хрущова полягала в тому, що соціалізм радянського зразка принципово не підлягав реформуванню. Будь-які зміни приводили або до появи ринкових елементів і, відповідно, — до капіталізму, або до посилення контролю з боку держави і, відповідно, — до сталінізму.

На жовтневому Пленумі ЦК КПРС 1964 p. M. Хрущова було усунуто від влади. Новим керівником СРСР став Л. Брежнєв (1964 - 1982 pp.).

Назад Зміст Вперед