UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Відбудова господарства

Відбудова почалася відразу після визволення захоплених територій. Для її проведення було розроблено четвертий п'ятирічний план (1946-1950).

Перед країною постала проблема вибору шляхів економічного розвитку. Й. Сталін знову запропонував гасло — завершити побудову соціалізму і почати перехід до комунізму. На його думку, війна лише призупинила виконання цього завдання. Сталін припускав, що для побудови матеріально-технічної бази комунізму достатньо довести виробництво чавуну до 60 млн т на рік, сталі — до 60 млн т, видобуток нафти — до 60 млн т, вугілля — до 500 млн т.

У 1948 р. за основними показниками було перевищено рівень довоєнного 1940 р. Досягненню таких результатів сприяли ентузіазм радянських людей, низький рівень споживання, концентрація ресурсів, примусове вилучення коштів під час грошової реформи 1947 p., використання праці військовополонених і в'язнів ГУЛАГу, репарації.

Домінуючий розвиток групи "А" (виробництво засобів виробництва) призвів до ще більшої диспропорції у промисловості, яка намітилася у 30-х роках. Це посилило хронічну хворобу радянської економіки — дефіцит товарів народного споживання.

У найгіршому становищі після війни опинилося сільське господарство. Крім втрат у роки війни (знищення МТС, зменшення поголів'я худоби, скорочення числа зайнятих у галузі), сільське господарство зазнавало нових утисків з боку адміністративно-командної системи.

Посуха і голод 1946-1947 pp. не позначились на зменшенні планових показників заготівлі продукції. У селах забиралось все задля виконання плану.

Податок накладався на худобу, птицю, фруктові дерева, що спричинило занепад підсобного господарства, яке давало до 40% окремих видів продукції.

Закони довоєнного часу обмежували свободу пересування колгоспників, адже в них не було паспортів. Фактично колгоспники стали справжніми кріпаками; на них не поширювались і соціальні гарантії, які існували у містах; оплата під час тимчасової непрацездатності, пенсійне забезпечення. Оргнабори сільського населення на відбудову міст і спорудження нових заводів підривали сільське господарство, оскільки позбавляли його робочої сили.

Назад Зміст Вперед