UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Ідеологічний наступ. Ждановщина

Після закінчення війни сталінська система почала наступ на ідеологічному фронті. Ідеологія і політична практика сталінізму набрали відверто великоросійських шовіністичних рис. Російський народ проголошувався найпередовішим за рівнем культури та економічного розвитку.

Влітку 1946 р. розпочався широкий наступ на культуру, який отримав назву "ждановщина". її початком стала постанова ЦК ВКП(б) "Про журнали "Звезда" і "Ленинград", ініціатором якої був Й. Сталін, а головним виконавцем —Жданов. "Об'єктом" було обрано поетесу А. Ахматову і сатирика М. Зощенка.

До постанови про літературу додалися постанови про репертуар драматичних театрів, про кінофільм "Велике життя", про оперу В. Мураделі "Велика дружба". Стали практикою закриття журналів, заборона літературних, музичних та кінематографічних творів. Знову почалися нападки на "формалістів" у музиці, серед яких головними було названо С. Прокоф'єва і Д. Шостаковича.

Водночас розгорнулася боротьба з "космополітизмом", яка забрала відомих діячів культури: актора і режисера С. Міхоелса, поета П. Маркіша та ін. Космополітом могли оголосити будь-кого, хто цікавився західною літературою, музикою, живописом. Це призвело до ізоляції радянського народу від досягнень світової культури.

Схожа ситуація відбувалася і в науці. Чинна система керівництва наукою ставила над усе вірність догмам, які Й. Сталін виклав у "Короткому курсі історії ВКП(б)", практично виключаючи будь-який вияв наукового "вільнодумства". Поряд з ученими, які зробили видатний внесок у світову та вітчизняну науку (П. Капіца, С. Вавилов, М. Келдиш), було чимало кар'єристів і псевдонауковців.

Після арешту напередодні війни і трагічної загибелі М. Вавилова провідне місце в біології посіли Т. Лисенко та його послідовники. Енергійний інтриган, Т. Лисенко обіцяв вивести високоврожайні сорти і розв'язати продовольчу проблему. Але на перешкоді його "науковій" діяльності стояли генетики, які доводили абсурдність його тверджень. Заручившись підтримкою Й. Сталіна, Т. Лисенко перейшов у наступ. У серпні 1948 р. відбулася сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. Леніна (ВАСГНІЛ), на якій Лисенко виступив з доповіддю, засудивши генетику як науку; подальший розвиток її було зупинено на роки.

Важке становище склалось і в інших галузях науки.

Назад Зміст Вперед