UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Країни Центральної та Східної Європи

Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі

Смерть Й. Сталіна у березні 1953 р. позначилася на розвитку країн Східної Європи. Звільнення від постійного страху виявило глибокі протиріччя тоталітарного соціалізму і масове невдоволення ним спричинило політичні кризи в НДР, Польщі, Угорщині. їх неможливо було подолати, зберігаючи існуючу систему і не вдаючись до сили. Значну роль у придушенні виступів населення відіграли радянські війська, які брали безпосередню участь у каральних операціях (Берлін— 1953 р., Угорщина — 1956 р.).

Незважаючи на придушення виступів, до курсу комуністичних партій було внесено зміни. Проте процес реформування соціалізму мав жорсткі межі. На певному етапі постало питання про політичні права людини та економічні свободи, приватну власність і ринкові відносини. Це загрожувало монополії комуністів на владу. Дійшовши до цієї межі, комуністичні партії ставали на шлях згортання реформ, що вело до неосталінізму.

Перехід цей відбувався без особливих катаклізмів. Лише у Чехословаччині його було здійснено після втручання СРСР та інших соціалістичних держав ("доктрина Брежнєва" — про колективну відповідальність за долю соціалізму в кожній країні). Це на деякий час призупинило кризу соціалізму у Східній Європі.

Встановленню неосталінізму сприяла також "розрядка", яка дала країнам Східної Європи доступ до фінансових ресурсів Заходу. Східноєвропейські лідери прагнули здійснити централізоване оновлення основних фондів, щоб випускати конкурентоспроможну продукцію. Реалізувати це вдалося лише частково.

Назад Зміст Вперед