UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Друга світова війна

Тегеранська конференція

З наближенням кінця війни перед лідерами антигітлерівської коаліції все гостріше поставало питання післявоєнного врегулювання. Перше серйозне його обговорення відбулося на Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США та Англії, що проходила з 19 по 30 жовтня 1943 р. Головним завданням конференції була підготовка зустрічі глав держав та урядів СРСР, США та Англії — "Великої трійки".

Значна робота, проведена дипломатами, дала змогу організувати зустріч на вищому рівні між Й. Сталіним, Ф. Рузвельтом, В. Черчіллем. Вона увійшла в історію під назвою "Тегеранська конференція" (28 листопада — 1 грудня 1943 p.), оскільки відбувалась у столиці Ірану Тегерані. Під час зустрічі обговорювались питання подальшого ведення війни та повоєнного устрою світу. За результатами обговорень, попри протиріччя, які виникали між керівниками союзних держав (Черчілль пропонував відкриття Другого фронту на Балканах, Сталін — у Північній Франції, звідки відкривався найкоротший шлях до кордонів Німеччини), СРСР домігся необхідних для нього рішень із ключових питань:

— було узгоджено остаточну позицію щодо висадки в травні 1944 р. у Франції союзних військ;

— перенесення кордонів Польщі на захід до Одеру та визнання майбутнього східного кордону по "лінії Керзона";

— задоволення радянських претензій на Кенігсберг;

— визнання анексії прибалтійських держав Радянським Союзом.

Сталін дав згоду на участь СРСР у війні з Японією після розгрому нацистської Німеччини.

Перед конференцією і після неї Рузвельт і Черчілль провели переговори з Чан Кайші, в результаті яких було вирішено звільнити загарбані Японією території, позбавити її островів у Тихому океані, повернути Китаю захоплені землі, надати незалежність Кореї.

Тегеранська конференція сприяла зміцненню антигітлерівської коаліції, виробленню єдиної стратегії, наближаючи тим самим час остаточного розгрому фашизму.

Назад Зміст Вперед