UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Міжнародні відносини 30-х pp.

"Аншлюс" Австрії та Мюнхенська угода

Кульмінацією політики "умиротворення" став "аншлюс" Австрії та Мюнхенська угода по Чехословаччині.

Приєднання Австрії було одним із важливих завдань політики Німеччини. У лютому 1938 р. канцлер Австрії Шушніг підписав з Німеччиною угоду, яка поставила Австрію під контроль останньої. 12 березня 1938 р. німецькі війська за підтримки австрійських нацистів окупували країну. Наступного дня австрійський фашист Зайс-Інкварт проголосив возз'єднання Австрії з німецькою імперією. Ні великі держави, ні Ліга націй ніяк не прореагували на це, тільки СРСР висловив протест проти таких дій.

Наступною жертвою фашистської агресії стала Чехо-словаччина, від якої Німеччина зажадала Судетської області, де проживало 3 млн німців. 13 вересня 1938 р. судетські фашисти вчинили заколот. Після його придушення Німеччина почала загрожувати Чехословаччині розправою.

Але співвідношення сил було тоді не на користь агресора. Чехословаччина мала добре озброєну і підготовлену армію із 45 дивізій, прикордонні оборонні споруди. У Німеччини було 47 недостатньо озброєних дивізій. До того ж уряд СРСР запропонував Чехословаччині відповідно до договору 1935 р. всебічну допомогу.

Виникла міжнародна криза. Для її розв'язання Чемберлен двічі зустрічався з Гітлером. Вони домовилися, що конфлікт буде вирішено у Мюнхені.

Під час мюнхенської зустрічі Гітлер заявив, що Судетська область — остання територіальна вимога Німеччини в Європі. Англо-французький ультиматум чехословацькому уряду про негайну передачу Німеччині територій ЧСР, заселених німцями, розчистив шлях до Мюнхенської угоди. її було укладено за спиною Чехословаччини главами урядів Великобританії, Франції, Німеччини та Італії 29-30 вересня 1938 р.

Наслідком угоди стало відторгнення від ЧСР на користь Німеччини усіх прикордонних західних і північно-західних районів. ЧСР втратила 20% населення і майже 50% важкої промисловості. Кордон з Німеччиною проходив тепер у 40 км від Праги.

Мюнхенська угода зобов'язала ЧСР задовольнити претензії Польщі та Угорщини. Польщі було передано Тешинську Сілезію, Угорщині — частину Словаччини і Карпатської України. Чехословаччина перетворилась у федеративну державу.

Мюнхенська угода — одна з найганебніших сторінок західної дипломатії. Англія і Франція зрадили Чехословаччину, країну, саме виникнення якої було пов'язане з Версальською системою, одну з небагатьох реальних демократій в Європі. Цинічним було посилання на право націй на самовизначення, на право німців, угорців, поляків об'єднатися зі своєю батьківщиною, тому що у 1919 р. в Парижі це право було принесено в жертву стратегічним антинімецьким та антиугорським інтересам, як у 1938 р. в жертву політиці "умиротворення".

Мюнхенська угода означала перетворення Німеччини у найсильнішу державу Центральної Європи. Всі малі держави цього регіону зрозуміли, що ні Ліга націй, ні Англія з Францією не можуть гарантувати їхнього суверенітету, і пішли на зближення з Німеччиною. У цьому розумінні Мюнхенська угода виявилася стратегічною поразкою Англії та Франції і наблизила початок війни.

Але на той час на Заході результати змови були сприйняті з полегшенням. Чемберлен, повернувшись у Лондон, заявив, що він привіз для цього покоління мир.

Такі думки панували недовго. Вже взимку 1938-1939 pp. лідери Англії та Франції зрозуміли хибність своїх міркувань.

Тим часом Німеччина не залишала часу на роздуми. 15 березня 1939 р. німецькі війська окупували Чехію та Моравію, Словаччина проголосила незалежність, Угорщина захопила всю Карпатську Україну.

Німеччина почала домагатися від Польщі згоди на передачу їй Данцига і на побудову через польський коридор екстериторіальної траси, яка б зв'язала Німеччину з Пруссією. Німецькі війська вступили у Мемельську область (Клайпеда), яка належала Литві. У квітні 1939 р. Італія здійснила агресію проти Албанії та захопила її.

Політика "умиротворення" зазнала очевидного краху. У суспільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали жорсткості та рішучості у ставленні до Німеччини. Англія і Франція обмінялися нотами про взаємну допомогу на випадок агресії і надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон з Німеччиною. Почалися приготування до війни.

Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Англії та Франції зближення з СРСР.

Назад Зміст Вперед