UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-х роках

Особливості економічних і політичних процесів у регіоні

Латинська Америка — частина Північної, Центральної та Південної Америки, що лежить на південь від кордону США і Мексики. Назву цей регіон світу отримав через панування там іспанської і португальської мов. які виникли на основі стародавньої латини.

У країнах Латинської Америки, які здобули незалежність у першій половині XIX ст., склалися політичні відносини, успадковані від колоніального минулого.

Домінуюче становище у політичному житті займали різні угруповання латифундистів — нащадків іспанських і португальських дворян-колонізаторів, які використовували працю безземельних селян (в основному індіанців) та негрів-рабів (рабство у деяких країнах існувало до кінця XIX ст.). Латифундії ставали центрами життя цих держав.

Після здобуття незалежності ці країни, крім Бразилії, були проголошені республіками, повнота влади в яких належала вождям, що спиралися на армію та окремі угруповання латифундистів. При цьому в країнах формально зберігалися конституція, представницькі органи, імітувалось проведення виборів.

Панування латифундій спричинило переважно аграрний характер розвитку цих країн. Це неодмінно робило їх залежними від промислово розвинених держав — спочатку Англії, а згодом Німеччини і США, які забезпечували країни Латинської Америки промисловими товарами, капіталами і були основними ринками збуту для їхньої продукції. Сільське господарство країн мало монокультурний характер. В Аргентині переважало виробництво м'яса і зерна, в Бразилії та Колумбії — кави, на Кубі — цукру, в центральноамериканських країнах—тропічних фруктів.

Таким чином, поєднання політичного суверенітету та економічної залежності стало важливим моментом у розвитку країн регіону.

З кінця XIX ст. у країнах Латинської Америки розвивається промисловість, переважно гірничодобувна і з переробки сільськогосподарської продукції, зорієнтована на ринки Європи та США і залежна від іноземного капіталу.

Перша світова війна безпосередньо не зачепила країн Латинської Америки, проте мала для їхнього розвитку суттєві наслідки. Зростання споживання сільськогосподарської продукції і сировини у воюючих державах призвело до зростання цін на дану продукцію. Це збільшило прибутки латиноамериканських країн, що були використані для розвитку промисловості. У країнах формувалися національний капітал і робітничий клас, які на повну силу заявили про свої права. Тим самим на невирішене аграрне питання накладались проблеми, притаманні промислово розвиненим країнам. Війна призвела також до згортання капіталовкладень європейських держав, чим відразу скористалися США. Після відкриття у 1914 р. Панамського каналу, який став власністю США, зросла політична вага і вплив Сполучених Штатів.

Назад Зміст Вперед