UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Африка у 20-30-х pp. XX ст.

Національно-визвольний рух

У Північній Африці він набув форми відновлення незалежності держав, що раніше тут існували. У XX ст. ці вимоги, як правило, поєднувалися з програмами модернізації держав за європейським зразком. Яскравим прикладом стала національно-визвольна боротьба у Марокко, де населення піднялося на повстання. З'явилася Республіка Ріф, що проіснувала 6 років (1920-1926). Повсталим вдалося розгромити під Анвалем іспанську армію.

Після об'єднання зусиль Іспанії та Франції, коли було застосовано танки і залучено частину марокканців, колонізаторам вдалося відновити своє панування.

У Центральній і Південній Африці опір колонізаторам носив характер періодичних збройних виступів під керівництвом місцевих вождів. Враховуючи перевагу європейців в озброєнні та ворожнечу між різними племенами, вони становили небезпеку для колонізаторів.

Перша світова війна нічого не змінила в житті африканців. Значних бойових дій на їхній території не велося. Німецькі колонії порівняно легко захопили війська країн Антанти. Єдиний значний фронт виник для захисту Суецького каналу. В бойові дії на боці Антанти було втягнуто Єгипет. Своєрідною віддякою за це стало надання йому у 1922 р. незалежності. Проте англійські війська залишились у країні, в їхніх руках знаходився Суецький канал і таке становище було закріплено договором 1936 р.

Колишні німецькі колонії були оголошені підмандатними територіями. Формально це означало контроль над ними з боку Ліги націй. Оскільки головну роль у Лізі націй відігравали колоніальні держави (Англія та Франція), вони нічого не змінили у системі управління колоніями. Змінилась лише метрополія. Камерун і Того були передані в управління Франції, Намібія і Танзанія — Великобританії, Руанда — Бельгії.

Найбільш розвиненою країною Африки був Південно-Африканський Союз — англійський домініон, створений у 1910 р. після об'єднання бурських республік та англійських колоній на півдні Африки. Наявність значних природних ресурсів дала можливість провести тут індустріалізацію і тим самим зміцнити економічну самостійність.

Домінування бурів серед білого населення ПАС зумовило витіснення англійців з бізнесу і державного апарату. Це мало серйозні наслідки для корінного чорношкірого населення. Бури виступали проти надання африканцям будь-яких прав. Вони встановили в ПАС режим расової дискримінації та сегрегації.

Організованих форм набула боротьба небілого населення ПАС у 20-х роках. Ініціатором руху стала індійська община, яка, використовуючи тактику ненасильницьких дій, досягла значних успіхів.

Приклад індійців перейняли африканці, в 1923 р. утворивши Африканський національний конгрес. Поступово АНК переріс у масову організацію.

Назад Зміст Вперед