UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Китай у 20-30-х роках

Громадянська війна в Китаї. Проголошення КНР

Після розколу єдиного революційного фронту у 1927 р. в країні розпочалася громадянська війна. КПК стала на шлях збройної боротьби, що велася під гаслом встановлення радянської влади.

У ході боротьби між Гомінданом і КПК було сформовано провідні ідеї китайських комуністів: революція в Китаї буде переважно селянською і проходитиме у формі партизанської боротьби.

У період з 1930 р. по 1934 р. армія Чан Кайші здійснила п'ять походів проти радянських районів, створених комуністами. Радником армії Гоміндану виступав німецький генерал Сект.

У результаті цих походів війська Гоміндану розгромили основні сили Червоної армії і ліквідували радянські райони. Таким чином, рух за встановлення радянської влади в Китаї на даному етапі зазнав поразки.

У 1931 р. КПК очолив Мао Цзедун. Під його керівництвом у 1934-1935 pp. партизанські армії перебазувалися у Північний Китай, ближче до СРСР і фронту, який утворився після окупації Японією Маньчжурії. Тут, на стику трьох провінцій — Шеньсі, Ганьсу і Нінся, — було створено Особливий прикордонний район, який став базою комуністичного руху.

Японська агресія примусила КПК і Гоміндан у квітні 1937 р. знову об'єднати сили. Під час переговорів між КПК і Гомінданом було досягнуто домовленості про припинення бойових дій. КПК зобов'язувалася перетворити Ради в органи демократичної влади, а Червону армію—у військові з'єднання Народно-реюлюційної армії, припинити конфіскацію земель у землевласників і передачу її селянам.

Основний тягар боротьби взяла на себе 3-мільйонна армія Чан Кайші. Його уряд отримував американську і радянську допомогу одночасно. СРСР і США надали кредити, бойову техніку, радників. Радянських радників очолював генерал В. Чуйков.

Дії китайської армії не можна було назвати успішними. Увесь Східний Китай — від Маньчжурії до в'єтнамського кордону — був окупований Японією. Чан Кайші при нагоді намагався завдати удару своєму "союзнику" — комуністам, в яких він вбачав головних суперників у боротьбі за владу. Невдачі Гоміндану автоматично піднімали авторитет комуністів, які досить послідовно та успішно вели боротьбу з японцями. Контрольовані ними райони Північного Китаю стали своєрідним полігоном для проведення перетворень, спрямованих на покращення життя селян. На території, контрольованій Гомінданом, селяни зазнавали всіляких утисків.

Під кінець війни КПК стала масовою селянською партією, яка мала значні військові сили (8 і 4 нова армія НРА).

Розгром Квантунської армії радянськими військами розширив територію, контрольовану КПК. Вона отримала трофейну японську зброю. Так було закладено основу для перемоги КПК у громадянській війні.

10 жовтня 1945 р. між КПК і Гомінданом було підписано Угоду про мир і національне відродження. Фактично ця угода стала перемир'ям напередодні вирішальної фази боротьби за владу в країні.

Виведення радянських військ з Маньчжурії Чан Кайші вирішив використати для встановлення влади над всією країною. У містах, куди вступали війська Гоміндану, ліквідовувались органи влади, створені комуністами. Це викликало сутички з їхніми військами (Національно-визвольна армія Китаю), які переросли у запеклі бої. У своїх діях Гоміндан спирався на підтримку США, комуністи — на СРСР. Після року запеклих боїв НВАК зупинила наступ військ Гоміндану і перейшла у контрнаступ (липень 1947 р.). У серпні 1948 — січні 1949 р. НВАК здобула перемоги утрьох великих битвах. У квітні 1949 р. НВАК форсувала річку Янцзи. Армія Гоміндану була деморалізована і не змогла організувати опору на півдні Китаю. її залишки та уряд Гоміндану за сприяння американців було евакуйовано на О.Тайвань. Частина військ відійшла в Бірму і Тибет.

На території, яка переходила під контроль КПК, проводилась аграрна реформа, що забезпечувала комуністам підтримку селян. У 1950 р. було прийнято закон про аграрну реформу: ліквідовувалось поміщицьке землеволодіння; земля ставала власністю селян; проводилась націоналізація підприємств, банків, залізниць, іноземного капіталу. Було встановлено монополію на зовнішню торгівлю і контроль над імпортом.

1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун на площі Тяньаньмень у Пекіні проголосив утворення Китайської Народної Республіки (КНР).

Але уряд Гоміндану, що контролював о.Тайвань, не збирався здаватися. Спочатку він намагався підірвати режим комуністів і вичікував, але коли сподівання на падіння влади КПК виявились марними, повів політику, спрямовану на створення двох Китаїв. До сьогодні між двома Китаями зберігається напруженість, яка переростає то в дипломатичні сутички, то в пряме протистояння.

Назад Зміст Вперед