UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Китай у 20-30-х роках

Національно-визвольна боротьба

Рух "4 травня". Сінхайська революція 1911 — 1912 pp. не розв'язала головних проблем Китаю. Реальна влада після ліквідації імператорської перейшла до рук місцевих військових угруповань. Пекінський уряд контролював незначну частину території. Країна залишалась поділеною між великими державами — Англією, Францією, Японією та США. Вступивши в Першу світову війну на боці країн Антанти, Китай сподівався на передачу йому територій, захоплених Німеччиною, і на скасування нерівноправних договорів, нав'язаних йому європейцями. Але у 1919 р. на Паризькій мирній конференції було прийнято рішення про передачу півострова Шаньдун Японії, війська якої захопили цю німецьку колонію під час Першої світової війни. Це рішення викликало у Китаї хвилю невдоволення. Боротьбу розпочали студенти Пекіна. 4 травня 1919 р. вони вийшли на демонстрації та мітинги з вимогами до уряду повернути Шаньдун, звільнити прояпонськи настроєних чиновників та оголосити бойкот японських товарів.

Рух підтримали інші прошарки суспільства. Тривав він понад два місяці і закінчився тим, що уряд пішов на деякі поступки: було знято з посад прояпонських чиновників, звільнено заарештованих студентів, китайська делегація не підписала Версальського миру.

Рух, який отримав назву "4 травня", сприяв створенню політичних партій та організацій лівого спрямування. На хвилі цього руху поширилась і досягла успіху боротьба за "нову культуру", зокрема, введення в літературу мови, близької до побутової. Це дало змогу багатьом мільйонам китайців отримати освіту. Цей рух призвів до радикалізації національно-визвольного руху взагалі.

У 1921 р. було створено Комуністичну партію Китаю (КПК), яка вбачала у революції єдиний шлях до відродження країни.

Назад Зміст Вперед