UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Японія між двома світовими війнами

Зростання агресивності Японії

Незважаючи на укладення Вашингтонських угод, в яких закріплювався суверенітет Китаю, а великі держави зобов'язувались не ділити його на сфери впливу, продовжувалось безсоромне пограбування країни.

У період економічної кризи 30-х років Японія, США та Англія прагнули якомога ширше забезпечити свою присутність на китайському ринку. Політика "відкритих дверей" і "рівних можливостей" у боротьбі за китайський ринок давала перевагу США.

На початку 30-х років США та Англія значно потіснили Японію на китайському ринку. Остання не бажала змиритися з цим. Зазнавши поразки в економічній конкуренції, вона почала шукати виходу в зовнішньополітичних авантюрах: вирішила напасти на Північно-Східний Китай, економічні багатства і стратегічне розташування якого приваблювали японських мілітаристів. Після цього планувались агресії в центральні райони Китаю і Монгольску Народну Республіку.

Виступаючи з планом створення "Великої Японії" — могутньої колоніальної імперії, японські правлячі кола розраховували використати у своїх інтересах антирадянські настрої урядів Сполучених Штатів, Англії, Франції та інших держав і подавали свою агресію як боротьбу з "комуністичною загрозою". Радянська політика на Далекому Сході давала для цього привід.

18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення у Північно-Східний Китай (Маньчжурію) і до лютого 1932 р. підкорили його повністю.

Назад Зміст Вперед