UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Країни Східної та Центральної Європи у 20-30-х роках

Угорщина у 20-30-х роках. Диктатура Хорті

14 листопада 1919 р. після виведення румунських військ з Угорщини в Будапешт вступила угорська армія адмірала М. Хорті, який фактично встановив у країні диктатуру.

У січні 1920 р. було проведено вибори до Національних зборів, які 1 березня 1920 р. прийняли рішення про відновлення монархії. Проти такого рішення категорично виступили країни Антанти і спадкоємці Австро-Угорщини (Чехословаччина, Румунія, Югославія). М. Хорті скористався таким становищем і домігся проголошення себе регентом з широкими повноваженнями.

У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, згідно з яким втрачала 77% території і 59% населення та зобов'язувалася виплачувати репарації. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис. чол.

У 1921 р. прихильники монархії двічі спробували підняти заколот з метою відновлення на престолі Карла IV Габсбурга, поки Національні збори не прийняли закон, що позбавляв його права на престол. Таким чином, у 1921 р. в Угорщині було встановлено авторитарний режим Хорті, який спирався на систему легальних і таємних союзів та товариств.

У період з 1921 по 1931 pp. уряд Угорщини очолював граф І. Бетлен. Він припинив терор проти учасників революції, уклав угоду з соціал-демократами про легалізацію діяльності партії і про звільнення політичних в'язнів. Одночасно було обмежено демократичні права і свободи, вводилося відкрите голосування, освітній ценз, створювалась верхня палата парламенту.

В економічному розвитку Угорщина в середині 20-х років досягла довоєнного рівня. Виникали нові галузі виробництва, але держава продовжувала залишатись аграрно-індустріальною. Було проведено часткову аграрну реформу.

На міжнародній арені країна прагнула до перегляду Тріанонського договору і зменшення репарацій. З 1927 р. Угорщина почала зближуватися з Італією.

Економічна криза 1929-1933 pp. завдала сильного удару угорській економіці, особливо сільському господарству. У 1931 р. відбулася зміна уряду, який очолив Д. Ґембеш.

За часів його правління (1931-1935) були значно урізані демократичні права: скоротилась кількість виборців; розширено права верхньої палати парламенту; обмежувалась діяльність опозиційних політичних партій. Активізувалися ультраправі сили, зокрема партія угорських фашистів "Перехрещені стріли" на чолі з Нілаші. У зовнішній політиці було взято курс на зближення з Німеччиною. Відроджувались гасла створення "Великої Угорщини".

У 1936 р. прем'єр-міністром став граф П. Телекі, який продовжив політику зближення з Німеччиною.

У 1938-1939 pp. Угорщина взяла участь у розділі ЧСР і приєдналась до Антикомінтернівського пакту.

Граф П. Телекі, протестуючи проти розділу Югославії, покінчив життя самогубством. На його місце було призначено Л. Бардоші.

6 квітня 1941 р. Угорщина вступила у Другу світову війну, напавши разом з іншими державами на Югославію.

За період 1938-1941 pp. до Угорщини було приєднано значні території—частину Словаччини, Карпатську Україну, Трансильванію та частину Югославії.

Назад Зміст Вперед