UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А. Гітлер

Економічна політика нацистів

Важливі зміни відбулися і в економіці Німеччини. Уряд Гітлера пішов на нечуване для мирного часу розширення державного регулювання господарського життя з метою виходу із кризи.

Коштом держави було розгорнуто будівництво загальнонаціональної мережі швидкісних автострад, що дозволило відразу скоротити кількість безробітних та пожвавити будівельну індустрію. Пізніше основну увагу було приділено прискореному розвитку військової промисловості. Військові витрати збільшились із 620 млн рейхсмарок до 15,5 млрд в 1933-1938 pp. З метою стимулювання економічного зростання вводились податкові пільги. У результаті одночасного зростання витрат та зниження податків виник дефіцит бюджету, який покривався випуском паперових грошей. Щоб не допустити їх знецінення та зростання цін, уряд ввів контроль над цінами та зарплатою і почав поступовий перехід до карткової системи розподілу. Це збільшило масштаби державного регулювання економіки.

Особливістю економіки нацистської Німеччини було пряме адміністративне регулювання господарства державою. Для цього усіх підприємців було об'єднано в галузеві картелі та підпорядковано імперському міністру господарства. Коли в 1936 р. прийняли чотирирічний план розвитку військової промисловості, уповноваженим з реалізації цього плану призначили Г. Герінга. Створене ним відомство взяло під свій контроль всю економіку країни. Держава стала безпосереднім володарем багатьох підприємств, конфіскованих у більшості випадків в євреїв у ході "аріїзації" промисловості.

Фашистська держава встановила контроль над ринком робочої сили та трудовими відносинами. В нацистській Німеччині було ліквідовано профспілки, а замість них утворено Німецький робітничий фронт, що об'єднував робітників і роботодавців. Керівники підприємств ставали "вождями трудового колективу", а контроль над трудовими відносинами перейшов до спеціальних "опікунів праці", які призначалися урядом. Контроль над заробітною платою було доповнено введенням загальної трудової повинності.

Під жорсткий державний контроль потрапила і зовнішня торгівля. Метою її регулювання було прагнення зменшити залежність Німеччини від імпорту.

До початку Другої світової війни економіка Німеччини зазнала кардинальних змін. За умови збереження приватної власності було суттєво обмежено свободу підприємництва; ринки товарів, послуг та праці замінено державною регламентацією. Ринкова економіка практично перестала функціонувати. Увесь комплекс цих заходів прискорив вихід Німеччини з кризи. У 1935 р. вона досягла докризового рівня виробництва, а в 1939 р. значно перевищила його. Скоротилося безробіття: в 1933 р. воно складало 6 млн чоловік, у 1938 р. —429,5 тис. Але в самому виході з кризи не було нічого феноменального — з 1933 року всі країни Заходу вступили в смугу економічного пожвавлення.

Назад Зміст Вперед