UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Великобританія у 30-х роках

Невдоволення населення політикою консерваторів призвело до їх поразки на парламентських виборах 1929 р. Лейбористи здобули перемогу, хоча й не мали абсолютної більшості в палаті громад. Уряд знову сформував Макдональд.

Лейбористи прийшли до влади у несприятливий момент: на початку 1930 р. Великобританію охопила економічна криза. Порівняно зі США, Німеччиною та Францією промислове виробництво в країні скоротилось ненабагато, оскільки британська економіка не знала "процвітання" у 20-х роках. Найбільше постраждали традиційні галузі промисловості. Експорт зменшився вдвічі. Занепад економіки призвів до зниження життєвого рівня населення. У розпал кризи кожен четвертий трудівник не мав роботи.

Лейбористам не вдалося виконати своїх обіцянок у галузі внутрішньої політики. Антикризові заходи (зниження заробітної плати, зменшення допомоги по безробіттю, невдала спроба відновлення 7-годинного робочого дня на шахтах, збереження антипрофспілкових законів і т. д.) ще більше підірвали довіру виборців. У країні розпочалася нова хвиля страйків, демонстрацій, "голодних походів" безробітних.

В уряді стався розкол, який закінчився відставкою кабінету.

У 1931 р. Макдональд сформував т. зв. "національний уряд" з лейбористів, консерваторів і лібералів, який загалом проводив консервативну політику. Відбувалось подальше згортання соціальних програм.

На виборах 1931 р. коаліція отримала 497 мандатів проти 46 у лейбористів.

У 1931 р. було ліквідовано золотий стандарт фунта стерлінга та утворено стерлінгову зону, що об'єднала країни, які використовували англійську валюту для взаєморозрахунків. А в 1932 р. Великобританія відмовилась від вільної торгівлі і прийняла протекціоністські закони. Ці заходи підвищили конкурентоспроможність англійських товарів, допомогли уникнути значного падіння виробництва і фінансової кризи.

Аби збити соціальну напруженість та організувати адресну систему допомоги потерпілим від кризи, було прийнято Акт про страхування по безробіттю та закон про райони, потерпілі від лиха.

Загострення соціальних проблем призвело до зростання впливу крайніх сил — комуністів і фашистів. Однак вони не мали в Англії достатньої соціальної бази. До того ж британське суспільство, виховане на парламентських традиціях, не сприймало їх методів боротьби. Щоб остаточно охолодити радикальні елементи, у 1934 р. було прийнято закон "Про підбурювання до бунту", а в 1937 р. — Акт про суспільний порядок.

Після чергових парламентських виборів 1935 р. Макдональд поступився кріслом прем'єра на користь лідера консерваторів С. Болдуїна.

Новому уряду довелося вирішувати, крім економічних проблем, династичну кризу, що розгорілась 1936 р.

В цьому році помер король Георг V, який зумів за час свого правління зміцнити роль династії в житті Англії. Наступником престолу став Едуард VIII, який піддав монархію серйозним випробуванням. Приводом до династичної кризи стало бажання Едуарда VIII одружитися на американці Волліс Сімпсон, яка до того вже була двічі одружена і не мала знатного походження. За традиціями, що історично склалися, англійський монарх є одночасно і главою англійської церкви. Одруження на цій жінці стало б серйозним ударом по престижу монархії, по традиціях держави і суспільства.

У відповідь на бажання короля уряд і королівська родина рішуче заявили: "Або трон, або Сімпсон". Едуард обрав Волліс Сімпсон, зрікшись престолу на користь молодшого брата Альберта, який став королем Георгом VI.

Після подолання династичної кризи С. Болдуїн вирішив на цій хвилі популярності залишити крісло прем'єра. У 1937 р. прем'єр-міністром став Невілл Чемберлен. Він мав посередні здібності і зайняв цей пост завдяки аристократичному походженню й родинним зв'язкам. Консерватори проводили внутрішню політику, спрямовану на збереження існуючих порядків, а в зовнішній дотримувались політики "умиротворення".

Назад Зміст Вперед