UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
"Новий курс" Ф. Рузвельта

Спробою виходу з кризи, пом'якшення соціальної напруженості в суспільстві, спробою, що виявилася початком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта у 1933-1941 pp. Вона увійшла в історію під назвою "новий курс".

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, тоді найбільш населеного і найбагатшого в Америці, здійснив програму державної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом від демократів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхідність допомоги "забутій людині", маючи на увазі мільйони знедолених, обіцяв американському народові "новий курс", пов'язаний із використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав викінченої програми і прагнув схилити на свій бік усіх невдоволених. Крім того, пообіцяв скасувати "сухий закон". Так чи інакше, а республіканська партія зазнала відчутної поразки. Рузвельт отримав 22,8 млн голосів, Гувер — 15,8. Окрім того, демократи завоювали більшість в обох палатах конгресу.

Обраний президентом, Рузвельт вступив на посаду тільки 4 березня наступного року. На цей час припадає найдраматичніший етап розвитку кризи. Почалася хвиля банкрутств американських банків. Натовпи громадян буквально брали їх в облогу, намагаючись врятувати свої заощадження. У ніч на 4 березня банки Нью-Йорка і Чикаго — фінансових центрів США — припинили операції через нестачу готівки. Рузвельт закрив усі банки держави, а потім, отримавши від конгресу необхідні повноваження, здійснив екстрену програму порятунку банківської системи, допомагаючи одним банкам і ліквідуючи інші. Після цього було проведено перший етап банківської реформи, складовою частиною якої стало страхування дрібних і середніх депозитів. У 1933 р. було прийнято програму регулювання сільського господарства, яка мала полегшити становище фермерів в умовах кризи. Важливим у заходах "нового курсу" стало прийняття "кодексу чесної конкуренції", що врегульовував відносини між робітниками і роботодавцями.

Розуміючи приреченість спроб відновити старий порядок і враховуючи настрої мас та розклад політичних сил, Рузвельт у своїй політиці зробив "зрушення вліво", провівши ряд важливих структурних перетворень в американському суспільстві. У країні запроваджувалася державна система надання допомоги вдовам, сиротам та інвалідам, страхування безробітних і пенсійне забезпечення. У 1935 р. було прийнято національний акт про трудові відносини (закон Вагнера). Він остаточно закріпив право робітників на організацію профспілок і проведення страйків, створив систему державного регулювання трудових відносин. Поряд з АФП почав свою діяльність Конгрес виробничих профспілок. Були значно розширені економічні функції держави. Встановлення державного контролю над Федеральною резервною системою і перетворення її у своєрідний центральний банк США завершили банківську реформу.

Для забезпечення справедливішого розподілу національного прибутку реформувалася система оподаткування — було підвищено ставки податків на надприбуток, спадщину і дарчі, значно розширено систему громадських робіт.

Зрушення вліво у політиці "нового курсу" зробило жорстокішою політичну боротьбу. Консервативні сили перейшли до відкритої конфронтації з урядом. їхні вихваляння Рузвельта як рятівника нації змінились нападками та звинуваченнями його у зраді, тому передвиборча кампанія 1936 р. виявила майже діаметрально протилежні позиції двох основних партій у питанні реформ, а вибори перетворилися на своєрідний референдум про долю "нового курсу". Рузвельт здобув на цих виборах переконливу перемогу, зібравши 27,8 млн голосів проти 16,7 млн, поданих за його головного суперника Альфреда Лендона. Республіканці перемогли тільки у 2 штатах з тодішніх 48. У конгресі їх представництво виявилось найменшим з початку століття.

Отримавши такий переконливий мандат довіри, Рузвельт у 1937 р. сконцентрував зусилля своєї адміністрації на реформі Верховного суду. Його члени, що призначалися президентом пожиттєво, стали головною опорою консервативних сил. Використовуючи право Верховного суду трактувати конституцію, вони оголосили 11 законів "нового курсу" не відповідними їй. Побоюючись, що така ж доля може спіткати і закони, прийняті в 1935 p., Рузвельт запропонував оновити склад Верховного суду за рахунок призначення додаткових членів після досягнення суддями 70-річного віку. Хоча цю пропозицію прийнято не було, Верховний суд у 1937 р. визнав конституційним і закон про соціальне забезпечення, і закон Вагнера.

Після довгих роздумів у 1938 р. Рузвельт запропонував конгресу нові реформи. Серед них — закон про справедливі умови праці, що дав федеральному урядові право встановлювати мінімальну погодинну ставку заробітної плати і максимальну тривалість робочого тижня. Закон остаточно заборонив дитячу працю. Замість оголошеного Верховним судом у 1936 р. неконституційним закону про регулювання сільського господарства було прийнято інший. Метою державного регулювання сільського господарства стала боротьба за збереження родючості грунту. Для цього фермерам виплачувалися премії за скорочення посівних площ або за введення сівозмін, які бережуть землю. Одночасно здійснювався контроль за рівнем виробництва фермерської продукції.

З 1939 р. Рузвельт відмовився від подальших реформ: аж до вступу США у Другу світову війну його адміністрація прагнула закріпити здійснені раніше реформи "нового курсу".

Він став своєрідним зламом в історії США XX ст. Розпочаті президентом Рузвельтом перетворення були спрямовані на вихід із кризи і на піднесення економіки. Повністю цієї мети так і не було досягнуто. Значно вагомішими виявилися соціальні реформи. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок на шляху створення держави процвітання з надзвичайно розширеними функціями.

Назад Зміст Вперед