UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Стабілізація і "процвітання" в країнах Європи і США у 20-х роках

Особливості політичної стабілізації

Після завершення Першої світової війни Європу охопив період політичної нестабільності. Революції, війни, соціальні виступи населення, радикальні реформи, перевороти поставили під загрозу саме існування демократії. Вихід з цієї складної політичної кризи одні країни вбачали в реформуванні існуючих партійно-політичних структур (Франція, Англія, Німеччина), інші — у зміні політичних режимів (Італія, країни Східної Європи) або в посиленні консервативних тенденцій, як це відбулось у США.

У країнах Західної Європи політичної стабілізації вдалося досягти за рахунок політичних реформ: введення загального виборчого права і надання права голосу жінкам, включення соціалістичних, соціал-демократичних партій до урядових коаліцій або надання їм права формувати уряди (у Франції — 1924—1926 pp. — "Лівий блок", в Англії — 1924 р. — перший лейбористський уряд, у Німеччині — соціал-демократи стали опорою Веймарської республіки).

У США, країні зі стійкими демократичними традиціями і політичними структурами, в період стабілізації почалося домінування консервативних поглядів і заперечення будь-яких реформ.

Слабкі демократичні традиції і структури у деяких країнах Європи не змогли протистояти новому явищу у політичному житті Європи — фашизму. Стабілізація в Італії відбулась після встановлення фашистської диктатури, а в країнах Східної Європи — на ґрунті авторитарних режимів (режим Хорті в Угорщині, режим "санації" в Польщі та ін.).

Важливими моментами політичного життя у період стабілізації стали:

— зростання ролі засобів масової інформації (преси, радіо);

— залежність прийняття важливих політичних рішень від громадської думки;

— поява нових лідерів, які вміло маніпулювали суспільною думкою;

— зростання ролі робітничих, антивоєнних, жіночих та інших рухів;

— залежність політичної стабільності від економічної.

Назад Зміст Вперед