UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Становлення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система

Недоліки Версальсько-Вашингтонської системи

Слабкість системи була обумовлена тим, що її творці поставили занадто багато держав і народів у таке становище, що вони не могли не боротися проти такої системи. Країни Антанти не стали милосердними переможцями. Увесь тягар післявоєнних змін було покладено на переможені народи, не враховано також, що ці народи вже скинули режими, які брали участь у розв'язанні війни.

Встановлені репарації не відповідали можливостям переможених країн.

Таким чином, хвиля шовінізму і націоналізму, збурена Першою світовою війною, не вщухла, тепер її силу підтримувало почуття національного приниження. Не сприяло послабленню націоналізму і рішення стосовно кордонів. Проголосивши принцип самовизначення народів за основу для національно-державного розмежування, переможці неодноразово порушували його самі і заплющували очі, коли порушували інші. У результаті такого переділу кордонів у багатьох державах виникли райони з компактним проживанням національних меншин, які потрапили туди у більшості випадків не зі своєї волі. Німці — в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці — в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці — у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т. д.

Поза Версальською системою залишилась Росія, що стало значним дестабілізуючим чинником. Для держав Антанти країна більшовиків була, насамперед, зрадницею, яка уклала сепаратний мир з ворогом (Брестський мир від З березня 1918 p.).

Назад Зміст Вперед