UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Революційні події в Російській імперії 1917 р. Більшовицький переворот

Підготовка і здійснення більшовицького перевороту

Придушення заколоту військових не стабілізувало становища в країні. У цей час почала наростати загроза лівого перевороту.

З березня по листопад 1917 р. було закрито 800 підприємств, 170 тис. чол. стали безробітними. Реальна заробітна плата порівняно з 1913р. зменшилася вдвічі. Заборгованість країни становила 16 млрд золотих карбованців.

Погіршення становища вело до зростання невдоволення політикою уряду. Розгорталася страйкова боротьба, ширився селянський рух: восени він охопив 9/10 повітів європейської частини Росії.

За таких умов Тимчасовий уряд, аби підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив вибори до Установчих зборів. Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію ("Раду п'яти") на чолі з О. Керенським.

14 вересня 1917 р. розпочала свою роботу нарада, на якій було створено Тимчасову раду республіки — Передпарламент — представницький орган з усіх партій Росії, якому уряд був підзвітний до скликання Установчих зборів. Одночасно обрано і новий склад уряду на чолі з О. Керенським.

Тим часом головою Петроградської ради став Л.Троцький, який виступав за передачу влади радам.

В. Ленін, знаходячись у підпіллі, звернувся до керівництва і членів партії з листами про необхідність негайної підготовки збройного повстання.

З 5 по 18 жовтня 1917 р. відбулося кілька засідань ЦК РСДРП(б), на яких обговорювалися конкретні питання підготовки повстання. Для політичного керівництва повстанням було створено спеціальний орган — Політичне бюро. Проте члени ЦК Каменев і Зінов'єв виступили проти рішення про збройне захоплення більшовиками влади і передачі її радам. Свою незгоду вони висловили у газеті "Новая жизнь". Тим самим Тимчасовий уряд було поставлено до відома про підготовку збройного виступу.

16 жовтня для безпосередньої підготовки повстання при Петроградській раді було створено Військово-революційний комітет. До його складу увійшов Військово-революційний центр ЦК РСДРП(б). Поступово комітет встановив свій контроль над військовими частинами, замінюючи комісарів Тимчасового уряду своїми представниками. На бік ВРК перейшов гарнізон Петропавлівської фортеці.

Повідомлення про підготовку більшовиками перевороту переконали Керенського у необхідності перехопити ініціативу. Вірні уряду війська спробували взяти під контроль ключові райони міста, проте сил не вистачило. Вимогу Керенського надати йому необмежені повноваження Передпарламент відхилив.

Протягом 24-25 жовтня військові загони ВРК перейшли в наступ і зайняли важливі об'єкти столиці. Керенський залишив Петроград і виїхав до Пскова.

Вранці 25 жовтня 1917 р. відбулося засідання ЦК РСДРП(б) за участю Леніна. Він вимагав рішучих дій з метою захоплення Зимового палацу та повалення Тимчасового уряду. Ленін написав відозву "До громадян Росії", в якій говорилось: "Тимчасовий уряд скинуто, влада в руках Рад!" Він хотів поставити II з'їзд рад, який розпочав свою роботу 25 жовтня, перед фактом переходу влади до більшовиків.

Серед 649 делегатів з'їзду більшовиків було 390. Хоча окремі делегати виступали за мирне вирішення питання про владу і були проти збройного повстання, загони ВРК близько другої години ночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд.

А II з'їзд рад продовжував свою роботу. Після оголошення про арешт Тимчасового уряду було зачитано написану Леніним відозву про перехід влади до II з'їзду рад.

На вечірньому його засіданні виступив Ленін і зачитав делегатам Декрети про мир і землю.

"Декрет про мир" проголошував негайне перемир'я на фронті з Німеччиною, початок переговорів з воюючими сторонами та укладення миру без анексій і контрибуцій.

"Декрет про землю" передбачав:

— націоналізацію та конфіскацію усіх поміщицьких земель та їх передачу радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн десятин землі);

—передачу селянам реманенту та худоби з поміщицьких сациб (на суму 3 млн крб.);

— скасування боргу селянам на 3 млрд крб.

З'їзд обрав вищі органи державної влади: Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет, до якого увійшли більшовики та ліві есери, Раду Народних Комісарів на чолі з В. Леніним. Ліві есери відмовились увійти до уряду. Головою ВЦВК було обрано Л. Каменева.

Меншовики на знак протесту організували страйк залізничників. Страйкарі вимагали створення уряду коаліції соціалістичних партій без Леніна. ЦК РСДРП(б) розпочав переговори з профспілкою, на яких вдалося досягти компромісу. 10 грудня 1917 р. було сформовано коаліційний уряд, до якого увійшли 5 лівих есерів. Підтримка лівими есерами більшовиків врятувала їх від втрати влади.

Таким чином, підсумком жовтневого перевороту та роботи II з'їзду рад був прихід до влади в Росії партії ліворадикального крила соціалістичного табору — більшовиків. Жовтневий переворот став початком революції, яка докорінно змінила соціально-економічне життя країни і справила величезний вплив на розвиток світу у подальші десятиліття.

Назад Зміст Вперед