UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914 —1939 pp.)
Революційні події в Російській імперії 1917 р. Більшовицький переворот

Формування революційних органів влади. Повалення монархії

У той час, як на вулицях міста розгортались революційні події, лідери політичних партій формували структури, аби перебрати владу на себе. Майже одночасно виникли два центри, що намагалися стати на чолі революції. 27 лютого група робітників, меншовиків, анархістів та лідерів інших опозиційних партій утворила виконавчий комітет Петроградської ради, який виступив з відозвою до робітників обрати делегатів до Ради. Того ж дня відбулося перше засідання, на якому були присутні 120 делегатів і було обрано керівний склад на чолі з меншовиком М. Чхеїдзе. Через деякий час до виконкому було кооптовано кількох представників більшовиків.
Того ж дня депутати Державної думи, що не підкорилися наказу царя призупинити роботу, утворили Комітет Державної думи. Головну роль у ньому відігравали кадети, які відразу проголосили, що беруть владу у свої руки, і запропонували Миколі II зректися престолу. Вимогу Комітету підтримав генералітет на чолі з генералом Алексєєвим.

Перемога революції залежала від того, на чий бік перейде армія, тому Рада одразу повела боротьбу за вплив на війська гарнізону.

1 березня 1917 р. виконком Петроградської ради видав наказ №1, адресований військам Петроградського гарнізону. Згідно з ним в армії вводились виборні солдатські комітети; представники військових обирались до Петроградської ради; війська підпорядковувались тільки Петроградській раді, її розпорядженням; зброя зберігалась у солдатських комітетах, видача її офіцерам заборонялась; солдати мали право користуватися всіма правами та свободами громадян Росії; вищі чини повинні були звертатись до солдатів тільки на "ви".

Щоб забезпечити своє керівне становище, Петроградська рада ухвалила низку рішень. Було проголошено амністію політичним в'язням; відновлено усі політичні права та свободи, обмежені в умовах воєнного часу; прийнято рішення про необхідність проведення виборів до Установчих зборів; введено самоуправління в армії та виборність командирів.

Тим часом діячі Комітету були зайняті проблемою збереження монархії. Вони переконали імператора у необхідності добровільно зректися престолу на користь свого брата Михайла Олександровича. 2 березня імператор Микола II оголосив рішення і від свого імені, і від імені сина. Текст Маніфесту було підписано 3 березня 1917 р. Микола II мав разом із сім'єю залишити Росію і вирушити до Англії, але 7 березня його заарештували.

У ніч з 1-го на 2-е березня відбулося таємне засідання представників виконкому Петроградської ради та Тимчасового комітету Державної думи, на якому було прийнято рішення про створення Тимчасового революційного уряду.

З березня 1917 р. в ранкових газетах з'явилося звернення, в якому проголошувалось утворення Тимчасового уряду, друкувався список його членів та програма дій, яка передбачала повну і термінову амністію, політичні права та свободи для всіх громадян тощо.

Уряд, що складався переважно з кадетів та представників інших правих партій, очолив крупний поміщик князь Г.Є. Львов. Важливу роль в уряді відігравав П.М. Мілюков, який обіймав посаду міністра закордонних справ.

Даючи згоду на формування Тимчасового уряду та передачу йому повноти влади, Петроградська рада залишила за собою право підтримувати політику уряду в тій мірі, в якій вона сприятиме революції.

Назад Зміст Вперед