UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Японія у другій половині XIX — на початку XX ст.

Конституція 1889 р. Політичний розвиток

За конституцією Японії 1889 p., створеною на зразок прусської, було встановлено верховну владу імператора. Його особа вважалася священною та недоторканною. Як глава держави, він мав право оголошувати війну і мир, укладати договори, затверджувати й видавати закони, скликати й розпускати парламент, призначати і звільняти цивільних та військових чиновників високого рангу. За цією ж конституцією парламент складався з двох палат — палати перів і палати представників (депутатів). У верхній палаті були представлені аристократія та члени імператорського двору, що призначалися. Нижня палата обиралася. Виборче право отримав 1% населення. Парламент затверджував бюджет, але його права в цьому питанні обмежувалися. Уряд був відповідальним не перед парламентом, а перед імператором. Конституція 1889 р. офіційно проголосила демократичні свободи і громадянські права, рівність усіх громадян країни.

У 80-х pp. виникли політичні партії (ліберальна та партія реформ). Вони ще не були масовими, не мали чіткої організаційної структури і радше скидалися на політичні клуби, що спиралися на різні групи землевласників і промисловців.

Створену 1901 р. першу соціалістичну організацію під орудою Сена Катаями уряд заборонив, незважаючи на її лояльне ставлення до влади.

Жорстоких переслідувань зазнала анархо-синдикалістська організація, що виступала за «прямі дії», в тому числі й за проведення загальних страйків. Лідера цієї організації Котоку та його однодумців було страчено.

До початку Першої світової війни в Японії не було легальних робітничих організацій (партій, профспілок), окрім профспілки, створеної самими підприємцями.

Назад Зміст Вперед