UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Російська імперія наприкінці XIX — на початку XX ст.

Російська соціал-демократія

Г. Плеханов, В. Ленін. Криза народництва, розгортання робітничого руху призвели до поширення в Росії ідеології марксизму. Подейкують, що засновник Німецької держави та її перший канцлер Бісмарк якось сказав своєму співвітчизникові Карлу Марксу: «Ваша теорія розвитку суспільства дуже гарна, тепер залишається тільки вибрати країну, яку треба принести цій теорії в жертву».

Першу марксистську організацію — «Групу визволення праці» —заснували в Женеві 1883 р. російські революціонери, які відмовилися від народництва (Г. Плеханов, П. Аксельрод, Л. Дейч, В. Засулич та ін.). Діячі групи вважали своїм завданням підготовку умов для розвитку соціал-демократичного руху в Росії. Вони переклали російською мовою деякі праці Маркса й Енгельса та поширювали їх в Росії, розгромили ідеологію народників, довівши її хибність. Особлива заслуга у цьому Г. Плеханова (1856-1918). Крім нищівної критики народників, він обгрунтував необхідність заснування в Росії марксистської партії, в 1883-1885 pp. склав перші проекти її програми.

У 80-х pp. XIX ст. у промислових і політичних центрах Росії почали виникати марксистські гуртки.

Восени 1895 р. майже два десятки петербурзьких соціал-демократичних гуртків об'єдналися під орудою В. Леніна в «Союз боротьби за визволення робітничого класу». У березні 1897 р. таку саму організацію створили київські соціал-демократи. Київський «Союз» налагодив випуск і поширення загальноросійської «Рабочей газети». Подібні союзи виникли і в інших містах Росії.

Консолідація гуртків була кроком до створення загальноросійської соціал-демократичної партії.

І з'їзд відбувся 1898 р. в Мінську.

На початку XX ст. відродити РСДРП запропонували Ленін, Мартов та ін. Ленін виїхав за кордон. За підтримки діячів групи «Визволення праці» він організував випуск загальноросійської соціал-демократичної газети «Іскра». Вона, за його задумом, повинна була підготувати ідейно-політичні та організаційні передумови створення партії. Редагували газету Ленін і Плеханов.

Тим часом у країні наростав революційний рух. Навесні 1902 р. сталися масові селянські виступи у Полтавській і Харківській губерніях. Влітку 1903 р. робітничий рух на півдні Росії набув форми загального політичного страйку.

У липні — серпні 1903 р. у Брюсселі, а згодом у Лондоні відбувся II з'їзд РСДРП. Переважна частина делегатів підтримала платформу «Іскри». Найважливішими її елементами були тези про «диктатуру пролетаріату» і про побудову партії на засадах «демократичного централізму».

Незгідні з платформою «Іскри» делегати — «економісти» та бундівці (єврейська соціал-демократична організація)—залишили з'їзд, чим забезпечили іскрівцям абсолютну перевагу. Одначе самі іскрівці розкололися на «твердих» і «м'яких». Суперечності виявилися у питаннях організаційної побудови партії та в деяких теоретичних положеннях програми, що стосувалися специфіки розвитку Росії. «М'які» на чолі з Мартовим виступали за побудову соціал-демократичної партії на кшталт європейських партій парламентського типу. «Тверді» на чолі з Леніним наполягали на створенні партії «нового типу» із «залізною» дисципліною. На їхню думку, вона мала складатися із «професійних революціонерів».

На виборах центральних органів партії більшість голосів набрали «тверді», які згодом почали називатися більшовиками, а «м'які» — меншовиками. З часом розбіжності між двома фракціями поглибилися настільки, що фактично утворилися дві партії: РСДРП(б) і РСДРП(м). В. Ленін і Г. Плеханов розходилися в багатьох важливих питаннях стратегії й тактики робітничого руху. Плеханов, який пристав до меншовиків, головними вважав парламентські форми боротьби, а не збройне повстання, провідною силою — ліберальну буржуазію. Він доводив несвоєчасність соціалістичної революції та неможливість побудови соціалізму в Росії. Переможцем у цій суперечці виявився Ленін.

Назад Зміст Вперед