UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Третя республіка у Франції

Особливості економічного розвитку країни

Незважаючи на поразку у франко-прусській війні 1870-1871 pp., Франція залишалася великою державою, яка мала чималий економічний потенціал, була колоніальною імперією з сильною армією і великим флотом. На відміну від Англії та Німеччини, вона залишалася аграрно-індустріальною державою — значна частина населення (43%) працювала у сільському господарстві.

Чисельність населення зростала дуже повільно. З 1871 р. по 1913 р. вона збільшилася лише на 3,6 млн осіб, тоді як чисельність населення Німеччини за той же період зросла на 25 млн.

Темпи промислового розвитку Франції на початку XX ст. були невисокими (2,6% за рік), не набагато більшими, ніж в Англії (2,1%). За темпами зростання економіки Франція відставала від Німеччини та США, а за обсягом промислового виробництва — і від Великої Британії. Найбільше французьких робітників було зайнято в текстильній промисловості, дещо менше — у шкіряній і виробництві «паризької» продукції — предметів розкоші та модних аксесуарів. Майже 60% французьких підприємств були дрібними. Серед великих вирізнялися металургійні та військові заводи Шнейдерів, хімічний концерн Сен-Гобен, автомобільні заводи Рено. До 1914 р. Франція посідала друге місце у світі (після США) з виробництва автомобілів, досягла значних успіхів в авіаційній, хімічній та електротехнічній промисловості, але серйозно відставала у верстатобудуванні. Майже 80% необхідних для країни верстатів ввозилося з-за кордону.

У сільському господарстві Франції переважали дрібні селянські господарства. Урожайність сільськогосподарських культур набагато поступалася рівневі, досягнутому в Німеччині та Англії.

Значну роль у французькій економіці відігравали банки. П'ять найбільших з них на чолі з Французьким банком сконцентрували у своїх руках 73% загальної суми банківських вкладів. Двісті головних акціонерів Французького банку («двісті родин») контролювали майже всю французьку економіку. Надлишкові капітали у пошуках найвигіднішого застосування спрямовувалися за кордон, де прибуток був вищим. Саме тому вивіз капіталу з Франції до 1914 р. зріс більше, ніж утричі, проти кінця XIX ст. і майже вчетверо перевищив капіталовкладення у французьку промисловість.

За експортом капіталу Франція вийшла на друге місце у світі. Основний його потік скеровувався до країн Східної та Центральної Європи.

Назад Зміст Вперед