UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Первісні рільники і скотарі.

Рільництво виникло зі збиральництва та поміченої людьми здатності насіння рослин проростати і давати врожай. Спочатку це були зерна ячменю і пшениці. Дикорослі ячмінь і пшениця зустрічаються в Передній Азії. Саме тут понад 10 тис. років тому, раніше, ніж в інших районах, виникло рільництво. Землю на полях розпушували за допомогою палки з сучком — дерев'яної мотики. Серп — знаряддя праці, яким зрізали стигле колосся, — виготовляли з дерева або кістки, розщеплюючи їхній край і вставляючи в нього гострі камінці. Розтираючи зерна на плоских каменях (зернотерках), одержували борошно.

Скотарство з'явилося приблизно у той самий час, що й рільництво. А першими (після собаки) свійськими тваринами стали вівця, коза, свиня, корова і віслюк.

Початок обробки землі і поява скотарства настільки змінили життя людей, що вчені називають цей процес неолітичною революцією (неоліт — новий кам'яний вік, що завершує період кам'яного віку). У цей час людина перейшла від привласнюючого до відтворюючого господарства, виробляючи власною працею те, що використовувала в їжу. Життя людини залежало тепер не стільки від природи, скільки від її власної праці та уміння.

У нових умовах провідна роль у господарстві поступово перейшла до чоловіків. Вони також перебрали керівництво родовими общинами і племенами. Розпочався період патріархату (з грец. «влада батька»).

У племенах рільників і скотарів навчилися плести кошики з тонких лозин, ліпити з глини горщики та обпалювати їх у вогні. Уміння обробляти камінь також удосконалилося. Жінки освоїли прядіння і ткацтво. У людей з'явився одяг з лляного полотна і вовняної тканини.

Племена рільників і скотарів говорили спочатку дуже схожими мовами. Пізніше від них пішли народи, названі індоєвропейцями. І сьогодні у мовах цих народів—українців, росіян, англійців, індійців, греків — є чимало слів, що вимовляються майже однаково.

Серед рільників і скотарів виникло найдавніше—гончарне —ремесло, тобто уміння робити з глини різноманітний посуд. Людей, що займалися цією справою, називали ремісниками. Вони прагнули всіляко удосконалити свою справу. Гончарі, зокрема, винайшли гончарний круг — обертовий стіл, на якому зручно працювати з глиною. Близько 9 тис. років тому в Передній Азії з'явилося нове ремесло— обробка металів. Першим металом, з якого люди навчилися робити знаряддя праці, була мідь.

Розвиток ремесел спричинив необхідність поділу праці: відтепер гончарі і ковалі не працювали в полі, а отримували продукти харчування від общинників. Розвивався обмін як у середині общини, так і між різними родовими общинами.

Рільники почали застосовувати плуг — важку «мотику», — в який запрягали биків. За допомогою плуга розорювали великі поля. Збільшилися поселення, щедрішими стали врожаї.

Поступово в селищах рільників виник новий порядок. Община тепер складалася з великих сімей. Врожай уже не йшов у «загальний казан» — ним цілком розпоряджався глава сім'ї. Таким чином, розвиток господарства спричинив розпад родового ладу. Замість родових з'явилися сусідські общини. Одні сім'ї, більш міцні, багатіли, інші — біднішали. З'явилася нерівність.

У великих поселеннях людей об'єднувало не стільки споріднення, скільки життя на одній території, тому що тільки разом вони могли захиститися від ворогів.

Поселення оточували земляними ватами та стінами, щоб уберегтися від несподіваних набігів. Для ведення військових дій обирався глава племені — вождь. Він та його друзі, якщо справи йшли добре, здобували авторитет — їх прославляли як знаменитих воїнів, вельможних людей. З-поміж них і їхніх дітей обирався новий вождь. Захоплених на війні бранців вождь і вельможні люди робили рабами — примушували працювати на себе. З часом вожді ставали царями — правителями держав.

Більшість поселень назавжди залишилися селами і лише деякі з часом перетворилися на міста. Перші міста були відкриті археологами у місцевостях з теплим кліматом, сприятливим для розвитку рільництва. Найдавнішим містом на Землі вважається Ієрихон, який було засновано у VIII тисячолітті до н. е. в долині річки Йордан, що на північ від Мертвого моря. Це місто згадується в Біблії. Найдавніші міста стали центрами формування перших цивілізацій.

Близько 3 тис. років до н. є. стародавній світ пережив ще одну дуже важливу подію. Люди навчилися отримувати зі сплаву міді й олова новий метал, міцніший за попередні, — бронзу. Це був перший штучний метал, винайдений людиною.

Назад Зміст Вперед