UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Еллінізм

Розпад держави Александра Македонського. Елліністичні держави

Відразу ж після смерті Александра македонські полководці (діадохи) прийнялися ділити землі, що входили до створеної ним держави. У 301 р. до н.е. на місці імперії Александра утворилися царства Касан-дра, Лісимаха, Селевна, Деметрія, Поліокрета і Птолемея. Правителі цих держав, прагнучи зберегти зв'язки з рідною культурою, оточували себе атмосферою рідної вітчизни. При їхніх палацах знаходили теплий прийом грецькі скульптори, поети, філософи. Майстерних ремісників з Еллади також радо приймали на землях нових держав. Ці процеси сприяли просуванню на схід культури Еллади, де вона поєднувалася зі східною. Духовні надбання обох великих цивілізацій настільки глибоко проникли одне в одне, що виникла нова культура. Ці культурні перетворення в історичній науці отримали окрему назву — еллінізм (від грец. «елліноподібний»), а культура була названа елліністичною. Цей період тривав з 323 р. до н.е. до 30 р. до н. е., коли завершилось завоювання Римом усіх елліністичних держав.

Найбільшим за територією серед нових держав було царство Селевкидів, зі столицею у місті Антіохія. Держава Селевкидів об'єднувала багато народів і племен. Територією царства проліг «Великий шовковий шлях». Значний розвиток торгівлі сприяв збагаченню та економічному піднесенню держави. Проте зберегти таку велику територію Селевкиди не змогли. Країна невпинно зменшувалась у розмірах, поки не досягла меж сучасної Сирії.

Наймогутнішою серед елліністичних держав був Єгипет зі столицею у місті Александрія. Правила державою династія Птолемеїв. Єгипет став основним виробником хліба серед країн Середземномор'я, а столиця держави — найбільшим культурним центром та торговим портом. За входом в Александрійську бухту велося спостереження з величезного маяка, розташованого на острові Фарос. Греки називали його одним із чудес світу. Поруч із гаванню знаходився царський палац.

Александрія була збудована за єдиним планом, її вулиці перетиналися під прямими кутами. Головна з них тяглася більше, ніж на шість кілометрів. Вона була вимощена мармуровими плитами і настільки широка, що по ній вільно могли проїхати в ряд декілька колісниць.

Найбільшим науковим центром усього Середземномор'я був Мусейон, що в перекладі означає «місце, де живуть музи». Музи в грецькій міфології — дев'ять сестер-богинь, покровительок поезії, мистецтва і наук. Мусейон займав в Александрії цілий район. Там жили і працювали вчені і поети. Вони з'їжджалися сюди з багатьох країн на запрошення царя Єгипту. У Мусейоні їм давали безкоштовне житло, харчування, приміщення для занять і наукових дослідів. Так, астроном Аристарх Самоський, що працював тут, вперше в історії висловив геніальний здогад про обертання Землі навколо Сонця, обчислив відстань від Землі до Місяця і Сонця, визначив, що Сонце у багато разів більше від Землі. А географ Ератосфен передбачив можливість кругосвітніх подорожей, обчислив окружність земної кулі з похибкою всього у 50 км.

Працював там і засновник геометрії Евклід. Його знаменита книга «Початки» стала підручником з геометрії на тисячоліття. Знав Мусейон і Архімеда, творця фізики і геніального інженера.

При Мусейоні знаходилися ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія — будинок, обладнаний для спостережень за небесними світилами, і знаменита Александрійська бібліотека. Вона нараховувала до 700 тис. папірусних сувоїв.

Другим за красою після Александрії було місто Пергам. Саме тут було винайдено новий матеріал для письма — пергамент. Він виготовлявся зі шкіри телят і був
дуже дорогим.

Культура і наука за доби еллінізму досягла значних успіхів завдяки об'єднанню можливостей Заходу і Сходу. Проте цей розквіт був недовгим. УII—І ст. до н.е. відбувся їх занепад, пов'язаний із завоюванням елліністичних держав римлянами.

Назад Зміст Вперед