UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Реферат

Коломия в часи боротьби Польщі і Молдавії за Покуття в XV ст

З початку XV ст. велися постійні суперечності між Польською Короною і Молдавським господарством за територію Покуття — складової частини Галицького Прикарпаття. Ще з княжих часів її столицею була Коломия. Після захоплення Галичини Польщею в 1411 р. Ягайло — король Польщі — віддав в оренду на 25 років Коломийський замок разом з Покуттям молдавському господарю Олександру.

Точніше про це довідуємося з хроніки М. Бєльського, який писав, що в 1411 король Владислав Ягайло поїхав на Русь, тобто Покуття, там з Молдавським господарем порозумівся проти угорського короля Сигізмунда і зоставив йому Снятин, Коломию і все Покуття за 1000 срібних рублів грішми. Далі М. Бєльський писав: "Того ж року місце Олександра зайняв Стефан, який також післав до короля 4 послів, склав йому васальну присягу (голд йому вчинив), бажаючи бути під його захистом і послухом, як був перед тим Олександр і його предки, а Покуття йому повернув, про що є листи в скарбниці, які засвідчують, що ніколи не мали поминатися на це молдавани".

Покуття залишалось під владою Молдавії до 1436 року. В цьому році польський король Владислав Варнєнчик зумів погодити молдавських господарів Єліаша із Стефаном і повернути до Польщі Покутську землю з її центром в Коломиї.

Польський історик М. Бєльський у своїй "Хроніці" детальніше розповідає про події 1436 року. За його словами, польський король Владислав Варнєнчик при допомозі своїх послів погодив претендентів — господарів на Молдавський престіл, тобто поділив між ними їх спадщину. Стефану дісталися землі від моря з Білгородом і Кілією, Геленіушу - та земля, де знаходилися фортеці міст Сучави і Хотина з іншими замками.

Молдавський господар Геліяш приїхав до Львова і присягнув польському королеві на підданість. Він, за традиціями, кинув під його йоги молдавський прапор, як був того часу звичай, і поклявся стати з королем на його ворога. Король, піднявши із землі прапор, поцілував його і передав господарю. Останній зобов'язувався давати польському королеві щорічно 100 коней, 200 штук матеріалу на шати, 400 волів, 200 возів риби — візини з-над Дунаю. З огляду на цю данину король зобов'язувався зберегти господарю у Галичі його скарб, за що Геліяш повернув королеві Покуття з Коломиєю і той лист, який дав небіжчик-король ще його батьку Стефану на держання країни Покуття.

Якщо з 1411 до 1436 року, тобто 25 років, Покуттям з Коломиєю правили молдавські воєводи, то, напевно, тут вони мали своє самоврядування, органи влади на чолі із старшиною-стольником, який опирався на бояр і слуг.

У 1448 році в Коломиї перебував деякий час вигнаний із Молдавської землі господар Олександр, син Марії, якому польський король надав притулок в цьому місті.

Такі польсько-молдавські відносини були протягом всього XV століття. Проте в літописі чи не найбільш помітною сторінкою стало політичне видовище, яке відбулося 25 вересня 1485 року під Коломиєю. Саме тоді польський король Казимир Ягайлончик приймав васальне підданство від молдавського господаря Стефана III Великого. Що за причина була, що один із найбільших правителів Молдавії зважився на такий, так би мовити, принизливий вчинок? Це було викликане небезпекою зі сторони турецької навали.

Турецький султан Баязет не лише підійшов до кордонів Молдавії, але вже встиг захопити молдавські оборонні замки Кілію, Білгород. Яничари вривалися в молдавський край і нищили його, в загальному виникла загроза нападу султанської Порти на Молдавію.

Бачачи таку небезпеку, господар Молдавії Стефан ПІ з дипломатичних міркувань запросив допомоги у польського короля і погодився стати під його підданство. Було вибране місце проведення урочистого церемоніалу прийняття підданства (голду) під Коломиєю — у старовинному урочищі Косачів. Король Казимир Ягайлончик вирушив на початку вересня 1485 року до Львова і наказав Литві, руській, подільській шляхті бути готовими до походу проти турків, думаючи, що ця подія може стривожити і активізувати наступ турецьких яничарів на Польщу.

Король з великою армією переправився через Дністер під Галичем і прибув із 20-тисячним військом під Коломию. Його урочисто зустріли в урочищі Косачів представники Коломийської влади — королівський староста, міський війт, бургомістр з радниками і лавниками, визначні патриції, цехмайстри, католицькі духовники від костьолів і монастирів.

Тут, на відкритому полі, званому Косачів, король Казимир Ягайлончик засів на трон під пишно спорудженим наметом в оточенні вищих військових чинів, сенаторів і вищих чиновників. Був і каштелян краківський Домбіцький, єпископ Подільський, багато католицьких ксьондзів, прелатів.

Незабаром над'їхав молдавський господар із своїми боярами і наблизився до королівського намету. Сурми сповістили початок церемоніалу. Господар Стефан Великий зсів з коня, вступив у намет, прикляк на коліна і кинув до підніжжя короля молдавський прапор, оздоблений гербом Молдавської землі. Потім склав урочисту присягу разом із своїми радниками, пообіцявши польському королеві навіки бути слухняним, як і його нащадки, які без волі короля не будуть починати жодної війни, що для господаря будуть приятелями і ворогами всі ті, що й в короля. Після того господар поцілував королеві руку і схилив вниз бойовий меч.

Польський король Казимир IV Ягайлончик приймає підданство (голд) від Молдавського господаря Стефана III Великого в урочищі Косачів під Коломиєю 15 вересня 1485 р. Худ. Мирослав Гаталевич.

Король Казимир Ягайлончик підняв молдавський прапор, поцілував І повернув Стефану Великому.

Після церемонії відбувся багатий королівський обід, на який були запрошені молдавський господар з 12-ма великими боярами. Вони урочисто в'їхали в місто Коломию, на шляху їх вітали коломияни. Свято завершилося трапезами у королівському замку.

Присяга молдавського господаря Стефана на вірність Польщі в Коломиї схвилювала султанський двір у Цареграді і стала широко відома в Європі. Молдавський посол Іоан Туркул повідомляв російському цареві Івану III, що 15 серпня 1485 р. польський король від Стефана III прийняв в Коломиї присягу і зобов'язував захищати Молдавію від всіх її ворогів. Був складений повний текст зобов'язань Польщі відносно Молдавії.

З того часу минуло понад 500 років. Місце, де відбувався церемоніал, було згодом увіковічене коломиянами. Вони напередодні 400-річчя, у 1877 p., насипали пам'ятний курган і встановили обеліск, на якому викарбували слова:

Ти nа ten miejscu Kazimierz

Jagiellonczyk, krol polski W. X.

Litewski, odbieral hold wiernosci

od Stefana hospodara Woloszy і

Multan r. 1485.

В перекладі це звучало так:

Тут, на цьому місці, Казимир

Ягайлончик, польський король,

великий литовський князь, відбирав

підданство вірності від Стефана

господаря Волощини і Мультян. 1485 р.

Пам'ятник був урочисто відкритий при багатолюдному здвигу жителів Коломиї та навколишніх сіл, гостей з різних міст Галичини. Доля судила зберегтися пам'ятнику до середини XX століття. В 50-х роках XX ст. цей історичний знак був знесений, як і інші пам'ятники історії та культури, компартійними невігласами.

Далі польсько-молдавські державні відносини значно погіршилися. Польсько-королівські власті не змогли захистити Молдавське господарство, і його підкорила на правах васалітету Туреччина. В більшості підкуплені турецькими султанами господарі Молдавського престолу при підбуренні Порти чинили напади на Покуття, де нищили села і міста. Так, в 1504 р. молдавський господар, син Стефана III Великого, Богдан, підбурений турками, під час" походу на Польщу захопив Покуття і наніс руїну Коломиї. З того часу на ярмарках у Молдавії коломийські купці часто зазнавали переслідування, їх товари обкладалися великими митами, а деколи і конфісковувалися.

Переслідування набрало такого розміру, що на прохання коломийських міщан польський король Сигізмунд І 31 березня 1523 року потвердив попередні королівські привілеї і в тому числі застеріг як коломийських торговельних чиновників, так і молдавських митників не порушувати попередніх угод, що були складені польськими королями і молдавськими господарями.

У 1531 р. молдавський господар Петрило вдерся на Покуття і сплюндрував край, в тому числі наніс руїну Коломиї, Снятину, Тисмениці та Іншим населеним пунктам. Проте під Обертином польські війська під проводом гетьмана Яна Тарнавського завдали молдавським наїзникам значної поразки. Їх могили досі збереглися.