МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА — етнополітичне утворення ногаїв між Дністром і Дунаєм. Виникла у другій половині XVI ст. Головними правителями були сераскир-султан із роду Гіреїв та ялиягаси, який збирав данину для хана. Підпорядковувалась орда Кримському ханству. З XVIII ст. постійно виявляла йому непокору. Населення займалося кочовим скотарством. Великий прибуток давали напади на сусідні землі, насамперед українські.
В середині XVIII ст. Єдичкульська орда перекочувала на лівий берег Дніпра і зайняла територію від Кизикермена (що стояв при правому березі Дніпра) до гирла р.Кінські Води і від Дніпра до верхів'їв річок Кінські Води і Берда. У ході російсько-турецької війни 1768—1774 Єдичкульська орда визнала протекторат Росії (1770) і невдовзі була ліквідована. Єдичкульських ногаїв переселено на Кубань (1771), а в 1790 — у приазовські степи на р. Молочні Води. Після Кримської війни вони емігрували до Туреччини.
В.Панашенко
[А]
[Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]
|
