UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Ярослав Володимирович (? — 1.Х 1187). Князь галицький, син Володимирка Володаревича й дочки угорського короля Коломана. 1150 р. одружився з Ольгою, дочкою Юрія Долгорукого В 1152—1158 pp. вів затяжні війни з київськими князями за порубіжні землі в Погорині. Скинув навіть з престолу київського князя Ізяслава Давидовича, який 1158 р. відмовився видати йому давнього ворога його батька Івана Берладника Брав участь у загальноруській боротьбі проти половецьких ханів. 1184 р послав військо на допомогу київському князю Святославу Всеволодичу, що вирушив у Половецький степ.

Ярослав був спокійним, розважливим і розумним політиком Він відновив порушені його батьком добрі взаємини з Угорщиною і Польщею. 1184 р. князь дав притулок Андронікові Комніну, суперникові візантійського імператора Мануїла, а також уклав з останнім союзну угоду. Мав великий авторитет на Русі та за її межами, про що свідчать Київський літопис і «Слово о полку Ігоревім», яке називає його «Осмомислом» (значення цього прізвиська неясне) За князювання Ярослава Галицька земля розквітла, виросли міста, розвинулись землеробство, ремесло і торгівля. Одначе князь цілковито залежав від галицьких бояр, які втручалися навіть у його приватне життя. 1170 р вони ув'язнили Ярослава, спалили на вогнищі його коханку Анастасію і примусили поклястися, що житиме він з дружиною Але це не сприяло примиренню. Перед смертю Ярослав заповів Галич Олегові, синові від Анастасії, а Володимиру, своєму законному нащадкові, дав Перемишль.

Назад Зміст Вперед