UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Мстислав Великий (1076—1132). Князь новгородський, білгородський і київський, старший син Володимира Всеволодича Мономаха й Гіти, дочки англосаксонського короля Га-ральда II. Одружився близько 1095 р. з Христиною, дочкою шведського короля Інга Стейнкельса, а після її смерті 1122 р. вдруге взяв шлюб з дочкою новгородського посадника Дмитра Завидовича. Від 1095 р. княжив у Новгороді Вел. 1096 p. розгромив Олега Святославича чернігівського, що воював проти Володимира Мономаха. 1113 р. переміг чудські племена. А 1117-го постарілий Мономах перевів Мстислава з Новгорода до Білгорода, ближче до Києва. По смерті батька 1125 р. Мстислав успадкував київський стіл.

Він був сильним київським князем. Мономашичі корилися йому, а клани Ольговичів, Давидовичів і галицьких Ростиславичів визнавали його зверхність. У 1128—1130 pp. він, узяв гору над полоцькими князями, які прагнули незалежності, полонив їх і відіслав до Константинополя, а в Полоцьку посадив сина Ізяслава. Мстислав пильнував Новогород Вел., де сидів його інший син Всеволод. Успішно воював з Литвою, його боялися половецькі хани. Мав династичні зв'язки з країнами Заходу. Одна з його дочок, Малфрід, спершу взяла шлюб з норвезьким королем Сігурдом, потім — із датським королем Еріком Едмундом, інша дочка, Інгеборг, вийшла за датського короля Кнута Лаварда, третя, Ірина Добродія,— за майбутнього імператора Візантії Андроніка Комніна, четверта, Єфросинія,— за угорського короля Гезу II. Мстислав був останнім єдиновладним правителем Давньоруської держави. Після його смерті 1132 р. відносно згуртована монархія Ярославичів вступає в добу роздрібненості.

Назад Зміст Вперед