UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Іларіон (Никон?) (? —1088). В останні роки вчені дедалі впевненіше пов'язують написання першого давньоруського літопису — найдавнішого зводу Ярослава Мудрого 1037—1039 pp.— з ім'ям видатного мислителя, філософа й церковного діяча Іларіона, поставленого князем Ярославом (в обхід константинопольського патріарха) загальноруським митрополитом близько 1051 р. На той час Іларіон був визнаним ученим і письменником, що створив перлину вітчизняної філософської літератури «Слово про закон і благодать», в якому оспівав давньоруський народ і передбачив його культурний розквіт. Ідейний зміст, мовні й стилістичні особливості зближують «Слово» Іларіона з найдавнішим літописним зводом.

Поставлення Іларіона в митрополити викликало обурення у Константинополі. Тож при підписанні на поч. 50-х pp. XI ст. вигідного для Русі договору з Візантією Ярославу довелося принести в жертву свого духівника й близького друга. Іларіона змістили з митрополичої кафедри. Тривалий час учені думали, що він невдовзі потому помер. Літописання в Києві на довгі роки перервалося.

1073 р. в Києво-Печерському монастирі було складено літописний звід, автором якого вважався чернець того ж таки монастиря Никон. Але відомий російський учений М. Присьолков висунув гіпотезу, що творцем літопису був не хто інший, як Іларіон, котрий «воскрес» як літописець під ім'ям Никона. Справді, як засвідчують джерела, Никон одразу ж після приходу до Києво-Печерського монастиря здобув величезний авторитет і повагу — не менші, ніж настоятель і засновник його Феодосій. До того ж Никон оселився в печері, яку колись викопав для себе Іларіон,— чи не повернувся він до власної підземної келії? Його невідступно переслідував новий київський митр9Полит, мабуть, вбачаючи у ньому конкурента. Ідейні та стилістичні властивості також зближують літопис Никона 1073 p. з Іларіоновим «Словом про закон і благодать». Цілком правдоподібно, що Іларіон прийняв чернече ім'я Никона і в цьому новому образі не лише знову взявся за літописання, а й, як і колишній Іларіон, поринув у політичне й церковне життя Русі. Зокрема, він у 60-х pp. XI ст. заснував монастир у Тмутаракані, що став одним з головних осередків книжності й освіченості на Русі. Помер Іларіон-Никон у похилому віці в Києві 1088 р.

Назад Зміст Вперед