UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Ярослав Мудрий (бл. 978—1054). Київський великий князь у 1019—1054 pp., син Володимира Святославича й полоцької княжни Рогніди. За літописом Нестора, спочатку (бл. 988) Володимир посадив Ярослава своїм намісником у Ростово-Суздальській землі; потім, коли в Новгороді помер старший Володимирів син Вишеслав, його змінив 10-річний Ярослав. 1014 р. він відмовився платити данину Києву, продемонструвавши свою незалежність від Володимира. Розгніваний київський князь почав збиратися в похід у Новгородську землю, але в липні 1015 р. раптово помер. Ярослав вокняжився у Києві 1019 р. після жорстокої боротьби за владу з братами. Тоді ж загинули Борис, Гліб, Святополк і Святослав. Ярославу довелося воювати з польським князем Болеславом Хоробрим, який підтримав свого зятя Святополка. 1024 р. Ярослав зіткнувся з братом Мстиславом, котрий княжив тоді в Чернігові, й розділив з ним по Дніпру Південну Русь. Після скону Мстислава (1036) Ярослав став, за словами Нестора, «самовладцем Руської землі».

Ярослав докладав чимало сил до зміцнення єдності й централізації держави. Він продовжував будівництво захисних споруд («змійових валів») проти кочовиків на півдні, вздовж р. Рось. 1036 р. (за іншими відомостями, ще раніше —1017 р.) Ярослав завдав біля валів Києва нищівної поразки печенізьким ордам, назавжди відігнавши їх від рубежів Русі. Відтак князь здійснив низку успішних походів проти литовських і ятвязьких князів, зміцнивши західні кордони Київської держави.

З ім'ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань. За любов до книжок і науки його прозвали Мудрим. Талановитий державний діяч зробив чимало для створення першого писемного зведення законів — Руської Правди. Він розширив і укріпив Київ, звівши «місто Ярослава», що в кілька разів перевершувало за площею «місто Володимира», його батька. Збудовано було Софійський собор, багато інших архітектурних споруд, величні Золоті ворота — головний парадний в'їзд до Києва. Магістральною зовнішньополітичною лінією залишалася візантійська. Руські воїни постійно служили візантійському імператорові, що сплачував за це Русі данину. Але 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна, викликана ворожим ставленням до Київської держави нового імператора Константина Мономаха. Морський похід на Царгород закінчився невдало. Та Ярослав не змирився, знайшов союзників на Заході, й Константану довелося розпочати мирні переговори. Русі було надано чималу компенсацію за втрати у війні. Мир закріпили за середньовічним звичаєм династичним шлюбом: Ярославів син Всеволод одружився з дочкою імператора Марією. Від цього шлюбу народився майбутній знаменитий полководець, великий київський князь Володимир Мономах.

Широкі міжнародні контакти Русі часів Ярослава підтверджуються численними шлюбами членів його родини з представниками правлячих династій Заходу. Одна його дочка, Анна, стала французькою королевою, друга, Єлизавета, — норвезькою, третя, Анастасія,— угорською. Сестра князя Доброніга була дружиною польського князя Казимира. При дворі Ярослава довго жили англійський та норвезький принци.

За літописом, Ярослав помер у 76-річному віці. Похований у Софійському соборі в Києві. Його останки, що збереглися до наших днів, досліджені вченими-антропологами. З ім'ям цього князя пов'язаний розквіт Давньоруської держави.

Назад Зміст Вперед