UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Голод 1933 р. Початком «роботи» цієї комісії слід вважати виступ Молотова на політбюро ЦК КП(б)У ЗО жовтня 1932 р Він сповістив, що «зобов'язання» України зменшуються на 70 млн. пудів і рішенням ЦК ВКП(б) встановлюється остаточний хлібозаготівельний план в обсязі 282 млн. пудів, у тому числі по селянському сектору — 261 млн. Інакше кажучи, з селян вимагалося витиснути стільки ж, скільки вже було заготовлено з червня по жовтень. Зрив заготівель Молотов пояснював не відсутністю хліба, а відсутністю прагнення боротися за хлібозаготівельний план Справді, боротьби не було. Партійні, радянські й господарські працівники, більшість яких кинули на хлібозаготівлі, увіч бачили трагізм ситуації Мало хто з них залишався лише гвинтиком бездушної державної машини і бездумно виконував те, що вимагалося. Є авторитетне свідчення самого Сталіна, який на січневому (1933) об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) прямо звинуватив місцеві кадри у саботажі

З 1 листопада 1932 р по 1 лютого 1933 р молотовська комісія додатково «заготовила» в Україні 104,6 млн. пудів зерна. Отже, загальна кількість хліба, вилученого державою з урожаю 1932 p., становила 260,7 млн. пудів. На початку 1933 р практично в усіх районах України запасів не залишилося, а треба було ще дожити до нового врожаю. Зимові хлібозаготівлі відривали останній шматок хліба в уже голодуючих селян

Однак цим сталінський емісар не обмежився У продиктованій ним постанові Раднаркому УСРР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р містився пункт про запровадження «натуральних штрафів» Офіційно йшлося про штрафування м'ясом тих колгоспів, які «заборгували» по хлібозаготівлях, але не мали хліба, щоб розрахуватися з державою Штрафи передбачалося стягати як за рахунок усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників. Санкцію на них в кожному окремому випадку повинен був давати облвиконком. У розпорядженні наркомюсту УСРР від 25 листопада, де йшлося про організацію виконання постанови, навіть підкреслювалася небажаність «масових трусів» Однак усні вказівки молотовської комісії важили більше, ніж письмові постанови Пункт про «на туральні штрафи» було поширено на всі продовольчі запаси селян Архівні документи, спогади селян і навіть газети (з цим н;. крилися) свідчать, що в усіх місцевостях України, крім прикордонних, здійснювалися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі — сухарів, картоплі, сала, солінь фруктової сушні тощо, заготовлених селянами до нового врожаю Конфіскація подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель. Фактично ж це була дія, свідомо спрямована на повільне фізичне винищення селянських сімей. Під виглядом хлібозаготівельної кампанії на всій території України (як Північного Кавказу, де надзвичайну комісію очолював секретар ЦК ВКП(б) Каганович) розгорнули доти не бувалий терор голодом, щоб навчити тих, хто залишиться живим, «уму-розуму (вислів Косіора), тобто сумлінній праці на державу в громадському господарстві колгоспів.

Події в Україні не знаходили відбиття у документах офіційних установ. Сталін наказав ставитися до голодомору як до неіснуючого явища. Навіть у стенографічних звітах пленумів ЦК КП(б)У й протоколах політбюро ЦК слово «голод» не згадувалося. Завіса мовчанки над конаючим українським селом ударемнила всі спробі допомоги з боку міжнародної громадськості, яка дізналася про голод. Щоб запобігти втечі голодуючих за межі республіки, на її кордонах були розміщені загороджувальні загони внутрішніх військ У поїздах і на станціях бригади працівників ДПУ перевіряли багаж пасажирів і конфісковували продовольство, яке селяни купували за великі гроші або обмінювали на цінні речі в сусідніх з Україною місцевостях, щоб привезти голодуючим сім'ям.

Смертність від голоду почалася вже першого місяця дій молотовської комісії, а з березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували випадки людоїдства і трупоїдства. Прагнучи врятувати від смерті хоча б дітей, селяни везли їх у міста і залишали в установах, лікарнях, на вулицях. У ці трагічні місяці Сталін публічно визнав лише «харчові труднощі в ряді районів» У промові на Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно-заспокійливо заявив: «В усякому разі порівняне з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10—If тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою». А кількома тижнями раніше генсек на весь світ оголосив про виконання п'ятирічки за чотири роки, побудову економічного фундаменту соціалізму в Радянському Союзі й докорінне поліпшення матеріального добробуту трудящих мас.

Аналіз даних демографічної статистики 30-х рр свідчить, що прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тис. чол. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн. чол. Народжуваність у сільській місцевості України в голодні роки знизилася на порядок. Повні демографічні втрати, включаючи зниження народжуваності, сягали в 1932—1934 pp. 5 млн. чол. Не менше мільйона чоловік загинуло на Кубані.

Назад Зміст Вперед