UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

«Шкідники» і «саботажники». Повернення до комуністичного штурму епохи громадянської війни назвали не кінцем непу, а його «новим і останнім етапом» перед переходом до соціалізму. Жодного разу в офіційних документах не було вжито непопулярне слово «продрозкладка». Падіння життєвого рівня трудящих оголосили неминучим, а економічні труднощі (завжди підкреслювалося: тимчасові)— очікуваними й цілком природними. Опір лівацькому насильству над економікою розглядався сталінськими ідеологами «генеральної лінії на соціалістичну індустріалізацію» як небезпечний опортунізм. У документах партії цього періоду положення про необхідність нещадного викорінення «опортунізму» стало загальновживаним. Це свідчило, що крутий поворот в економічній політиці відразу після XV з'їзду ВКП(б) партія не зустріла з ентузіазмом.

Сталінське партійно-державне керівництво дуже своєрідно враховувало попередження В. Леніна про те, що методи воєнного комунізму в мирних умовах політично небезпечні. Починаючи з 1928 р. воно штучними методами відроджувало протистояння соціальних сил часів громадянської війни. Шлях політиці насадження комунізму прокладався розкручуванням маховика репресій.

У 1928—1929 pp. господарники ще наважувались у замаскованій формі критикувати авантюристичну політику форсування темпів індустріалізації. Згодом ці спроби зійшли нанівець. На XVI з'їзді ВКП(б), що відбувся влітку 1930 р., генсек пригрозив: «Люди, які базікають про необхідність зниження темпу розвитку нашої промисловості, є ворогами соціалізму, агентами наших класових ворогів».

Про становище, що склалося в суспільстві, дає уявлення кількість висловлювань про «Шкідництво» у виступах делегатів партійних з'їздів. Якщо на XV з'їзді термін «шкідник» використовувався в прямому значенні, тобто означав істоту з класу комах, то на XVI з'їзді про шкідників згадали 107 делегатів із 163 промовців. І йшлося вже не про комах, а про «класових ворогів» пролетаріату. «Шахтинська справа» в Донбасі, датована 1928 p., започаткувала організоване на державному рівні цькування фахівців з дореволюційними дипломами, створення у суспільстві атмосфери масового психозу боротьби із «шкідництвом».

Історики ще не визначили справжніх масштабів втрат інженерного корпусу після «шахтинської справи». Однак очевидно, що багаторічне цілеспрямоване переслідування т.зв. «буржуазних спеціалістів» призвело врешті-решт до майже цілковитого знищення цього нечисельного прошарку освічених людей. їхнє місце займали «висуванці» з робітників або фахівці пролетарського походження, поспіхом підготовлені на курсах, у технікумах і вузах. Із соціальним походженням у них все було гаразд, але хвиля терору не спадала. Змінилася тільки термінологія: визначення «шкідник» лишилося переважно за «буржуазними» фахівцями, а нові жертви з робітників і селян дістали назву «саботажників».

Назад Зміст Вперед