UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

План ГОЕЛРО. Перший перспективний план відбудови й розвитку народного господарства Росії та інших радянських республік, розроблений за завданням державної партії. Внаслідок раптової і радикальної зміни економічної політики навесні 1921 р. він не набув значення директивного документа (подібно до пізніших п'ятирічних планів), але окремі його елементи, в тому числі програма будівництва електростанцій, використовувалися в подальшій практиці.

Майже відразу після поразки денікінських армій, у лютому 1920 р. було утворено Державну комісію з електрифікації Росії (ГОЕЛРО). Електрифікація означала технічну реконструкцію народного господарства на найпрогресивнішій енергетичній основі — за допомогою електрики. До розробки плану Ленін залучив найкваліфікованіших фахівців під керівництвом Г. Кржижановського. Створена ним група здійснила цю роботу в стислі строки. Уже в грудні 1920 р. VIII Всеросійський з'їзд рад розглянув і затвердив план ГОЕЛРО.

Передбачалося спорудити за одне чи два десятиріччя 30 теплових і гідравлічних електростанцій, кожна з яких мала б задовольнити потреби в електроенергії великих промислових вузлів. План не враховував кордонів республік. У Південному економічному районі (Україна й частина прилеглої території Росії) намічалося ввести потужності на 560 тис. кВт. Планувалося розгорнути будівництво державних районних електростанцій (скорочено — ДРЕС) у Штерівці, Лисичанську, Білій Калитві, Гришиному, а також Дніпровської ГЕС біля Олександрівська потужністю 200 тис. кВт (з можливим розширенням до 560 тис. кВт). На енергії Дніпрогесу мали постати заводи для виплавлювання якісних сталей і алюмінію.

В металургії України треба було відбудувати й розширити наявні заводи, у Донбасі — забезпечити 10-кратне порівняно з 1920 р. зростання видобутку вугілля. У машинобудуванні планувалося розвивати виробництво машин для паливної та металургійної промисловості, транспорту й сільського господарства. Отже, за винятком електроенергетики, в Україні передбачалося відтворити ту промислову структуру, що вже склалася до революції.

V Всеукраїнський з'їзд рад у лютому — березні 1921 р. також розглянув план ГОЕЛРО. Для узгодження заходів щодо електрифікації з російськими відомствами створили Комісію з електрифікації України (КЕУ). Вона розробила (виходячи з плану ГОЕЛРО) програми електрифікації в галузевому й територіальному розрізі.

Хоч план ГОЕЛРО було затверджено, проблема його фінансування залишалася нерозв'язаною. Розраховувати на капіталонагромадження в промисловості не доводилось: націоналізація підприємств різко послабила ефективність виробництва, а нехтування законів ринку зробило беззмістовним саме поняття промислового прибутку. Закордонні інвестиції стали неможливі після відмови більшовиків визнати царські борги. Не, міг допомогти й бюджет, бо інфляція перетворила податки на абстрактну величину Ленін заявив, що треба покладатися лише на продрозкладку Селяни ж, знаючи, що їхню продукцію однаково буде конфісковано, зменшували посівні площі.

Ухваливши план ГОЕЛРО, VIII з'їзд рад спробував зупинити деградацію сільськогосподарського виробництва прийняттям закону про державні завдання на посів для кожного селянського господарства. Інакше кажучи, вводилася посівна розкладка Ленін, з ініціативи якого з'їзд прийняв цей документ, навіть не замислився, що повертає селянина до становища, яке існувало напередодні реформи 1861 р.

Назад Зміст Вперед