UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Інтервенція військ Антанти. Після Жовтневого перевороту в Петрограді країни Антанти поділили між собою сферу впливу на півдні Росії. Територією на захід від лінії Керч — Ростов — р. Дон опікувалася Франція. І не випадково: у важку промисловість України вона інвестувала великі капітали.

Восени 1918 р. керівні кола Антанти стурбувало те, що поразка Німеччини та її союзників створить вакуум влади в Україні. Щоб стати на перепоні більшовикам, Антанта вирішила замінити німецькі та австро-угорські гарнізони на власні. В ніч на 16 листопада флот Антанти увійшов у Чорне море. До кінця грудня в чорноморських портах від Одеси до Новоросійська висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною чисельністю 60 тис. чол. Це було значно менше первісних планів (введення в Україну 12 —15 дивізій з окупацією Києва і Харкова). Значнішим масштабам інтервенції перешкоджала поява нової сили — Директорії. Поки перші військові транспорти союзників добиралися до чорноморських портів, практично вся Україна потрапила під її контроль.

Появу Директорії Антанта зустріла вороже. Нехтуючи гетьманську адміністрацію, вона не збиралася визнавати й відновлену УНР. Директорія ж мала десятки тисяч загартованих у боях з окупантами повстанців, однак перебувала у складному становищі. їй протистояли ворожі збройні сили майже по всьому периметру українських кордонів: на заході — армії Ю. Пілсудського, на півночі і сході —Л. Троцького, на півдні — А. Денікіна. А тут ще й новий ворог — Антанта.

Поступово її війська зайняли, витискуючи українську адміністрацію, Чорноморське узбережжя до лінії Тирасполь — Бірзула — Миколаїв — Херсон. С Петлюра наказав своїм військам відходити без бою. Його більше турбувало становище на північних кордонах.

За цих умов основну боротьбу з інтервентами взяли на себе українські ліві есери й більшовики, які розгорнули в зоні окупації підпільно-партизанські дії. РКП(б) робила головну ставку на розкладницьку роботу у військах інтервентів. При Одеському підпільному обкомі КП(б)У було утворено пропагандистську групу з працівників, які досконало володіли європейськими мовами,— «Іноземну колегію».

На початку лютого 1919 р. радянські війська разом з партизанами підійшли до зони, контрольованої інтервентами. В боях під Вознесенськом добре озброєні французькі, грецькі й білогвардійські частини зазнали поразки й відступили. Розпропаговані більшовицькими агітаторами війська Антанти відмовлялися воювати. У березні — на початку квітня вони залишили чорноморські порти. Інтервенція безславно провалилася.

Назад Зміст Вперед