UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Збройні сили Української Держави. Розпочата ще Центральною Радою підготовка до формування регулярної національної армії не припинялась, але окупаційні власті не давали остаточної згоди. їм було вигідно, щоб Україна платила за «послуги» німецьких та австро-угорських військ і не утворювала власних збройних сил. З дивізії і полк січових стрільців, що перебували у розпорядженні Центральної Ради, не відразу перейшли до гетьмана. Побоюючись опору, німці обеззброїли ці частини, а потім з великою неохотою дали згоду на їх переформування.

Уряд Скоропадського прагнув створити національну армію Вона планувалася у складі 8 армійських корпусів, гвардійської дивізії сердюків, 4 кавалерійських дивізій і спецчасти н (у тому числі авіаескадрилей і броньовиків). Чисельність її мала перевищувати 300 тис. чол.

Наявні збройні сили гетьмана складалися із Запорозької дивізії (з полком гайдамаків), 2 дивізій синьожупанників, а також сформованої в Австро-Угорщині з полонених українських солдатів дивізії сірожупанників. Улітку закінчилося формування на добровільних засадах сердюцької дивізії. Восени у Білій Церкві почала відтворюватися бригада січових стрільців. Загальна чисельність наявних формувань не перевищувала 65 тис. багнетів і шабель.

Скоропадський, як і німці, боявся, що вкладе зброю до рук людей, невдоволених режимом. Спираючись на заможних селян-власників, він прискорював реалізацію планів відродження козацького стану. Однак не встиг. Коли Німеччина зазнала поразки у війні, гетьман залишився сам на сам з розгніваними його аграрною політикою селянськими масами.

Назад Зміст Вперед