UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Святослав (близько 931—972). Київський князь з 964 по 972 р. Син Ігоря і Ольги. Народився в Києві. Юнаком брав участь в облозі та здобутті Ольгою древлянського міста Іскоростеня (945). Тривалий час історики зображували Святослава князем-завойовником, що начебто не дбав про інтереси рідної країни, повністю віддавшись війнам за її межами. Насправді ж його самостійне княжіння розпочалося із згуртування східнослов'янських племен у Київській державі. Він приєднав до неї союз в'ятичів, що населяли межиріччя Оки і Волги, а також провів важливу реформу управління державою, замінивши племінних вождів у трьох ключових містах Русі своїми синами: старшого Ярополка посадив на час своєї відсутності у Києві, Олега — в новому центрі нещодавно приєднаної Древлянської землі Овручі, а Володимира — у завжди схильному до сепаратизму Новгороді Великому. Святослав дбав про зміцнення й розбудову держави. 1 все ж таки в пам'яті нащадків він залишився, насамперед, як видатний воїн і полководець.

«Повість временних літ» донесла до нас живий і романтичний образ, запозичений, поза всяким сумнівом, із воїнського (дружинного) фольклору: «Коли Святослав виріс і змужнів, став він збирати воїнів хоробрих. 1 легко ходив у походах, мов барс, і багато воював. У походах же не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м'яса, але, тонко нарізавши конину, чи звірину, чи яловичину і засмаживши на вугіллі, так їв. Не мав він і намету, але спав, підіславши пітник із сідлом у головах. Такими самими були й усі інші його воїни. І посилав у інші землі зі словами: «Хочу на вас іти...»

Цей «давньоруський спартанець», або «перший запорожець на київському престолі», як назвав Святослава М. Грушевський, двома стрімкими походами 965 і 968 pp. розгромив і знищив Хозарський каганат, що постійно загрожував Русі та перешкоджав її міжнародній торгівлі; він успішно воював з Візантією в 968— 971 pp., захопивши значну частину території імперії та залежної від неї Болгарії. Будучи обложений переважаючими силами візантійського імператора Іоанна Цимісхія в болгарському м. Доростолі, Святослав мусив піти на перетрактації, внаслідок яких напр. липня 971 р. підписав вельми почесний для себе мир: візантійці випустили військо Святослава зі зброєю з обложеного ними міста, зобов'язалися дати йому продовольство на зворотний шлях. Навіть переможений, князь ще й як загрожував Візантії. Тому імператор нацькував на Святослава, що із залишками війська повертався через причорноморські степи до Києва, печенізького хана Курю. За народним (певно, дружинним) переказом, записаним Нестором, навесні -972 р. Святослав загинув у бою з печенігами, а з його черепа Куря звелів виготовити чашу для вина, сподіваючись таким чином перейняти мужність, хоробрість і стійкість великого руського полководця.

Назад Зміст Вперед