UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

«Вся влада — радам!» Гасло, під прикриттям якого більшовицька партія після Лютневої революції повела боротьбу за владу.

Контролюючи через Петроградську раду робітничих і солдатських депутатів поведінку десятків тисяч озброєних людей, керівництво есерівської та меншовицької партій не скористалося з цього, щоб оголосити ради державним органом і захопити політичну владу. Навпаки, воно беззастережно підтримало уряд, сформований з представників партій, які посідали панівне становище у Державній Думі. Така тактика мала на меті забезпечити наступність і легітимність (законність) влади. Звичайно, меншовики та есери не відмовлялися від боротьби за політичну владу й використовували для цього свій вплив у радах, але в дозволених законом рамках.

Такої лінії дотримувалась і більшовицька партія до повернення в Росії її лідера. Але відразу ж після приїзду до Петрограда В. Ленін виголосив «Квітневі тези». Цей документ докорінно змінив тактику й стратегію його партії. У тезах висувалося гасло «Вся влада — радам!» Намагаючись втілити його в життя, більшовики свідомо ставали на перепоні демократичному спрямуванню революційного процесу. Адже пролетарська, суто класова організація проголошувалася інститутом влади, тобто протиставлялася тим представницьким інститутам (аж до Установчих зборів), які починали формуватись у пореволюційній Росії.

Політичну ситуацію після Лютневої революції Ленін характеризував як переплетення двох влад — буржуазної (Тимчасовий уряд) і революційно-демократичної (ради). Висунутий ним термін «двовладдя» логічно випливав з погляду на ради як на інструмент влади. Вождь більшовиків тримав курс на заміну есеро-меншовицької більшості у радах більшістю своєї партії, з тим щоб проголосити радянську владу. Замість співіснування класів та узгодження їхніх інтересів парламентським шляхом суспільству пропонувалася громадянська війна.

Навіть перебуваючи у меншості в радах, більшовики почали організовувати збройні сили для майбутніх боїв — робітничі дружини, міліцію, червоногвардійські загони. Опір меншовиків у радах і протидія місцевих органів Тимчасового уряду гальмували цю роботу. Все-таки червоногвардійські загони було створено у Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі.

Назад Зміст Вперед