UkrHistory.com.ua
 
Головна сторінка
Історія України
Історичні постаті
Реферати з історії
Статті з історії
ЗНО з історії
Всесвітня історія
Серія "100 великих..."

Річ Посполита й українські землі. За актом Люблінської унії 1569 p., розгромлене у війні Литовське князівство було змушене віддати Польщі Волинь, Брацлавщину (частину Поділля) й Київщину. По суті, майже всі українські землі, крім Закарпаття й Буковини, що належали відповідно Угорщині й Молдові, а також Чернігово-Сіверщини, яка на той час увійшла до складу Росії, опинилися під владою польських магнатів і шляхти. Якщо хтось і виграв від унії в Україні, то лише місцева шляхта (дворянство), зрівняна рішенням Люблінського сейму у правах із шляхтою польською. Український народ зазнавав тепер ще й украй тяжкого феодального і принизливого культурно-національного та релігійного гноблення. Польські пани примусово запроваджували католицизм, що означало денаціоналізацію українського народу, закривали православні церкви й монастирі, осередки української культури та освіти, вбивали священиків і ченців. У відповідь на створення магнатсько-шляхетської Речі Посполитої в Україні розгорнулася національно-визвольна боротьба народних мас, що вилилась напр. XVI ст. у селянсько-козацькі війни під керівництвом Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

Назад Зміст Вперед